Emoia longicauda
| ?Emoia longicauda | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. longicauda |
| Біноміальна назва | |
| Emoia longicauda (Macleay, 1877) | |
| Синоніми | |
| Euprepis longicaudis Emoia cyanogaster longicauda | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia longicauda |
 Віківиди: | Emoia longicauda |
 МСОП: | 42484219 |
 NCBI: | 365037 |
Emoia longicauda — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Мешкає в Австралії, Індонезії і Папуа Новій Гвінеї.
Поширення і екологія
Emoia longicauda мешкають на Новій Гвінеї (широко поширені на півдні острова та зустрічаються в прибережних районах на сході і півночі острова, зокрема в горах Торрічеллі), на островах Ару, Кей і Каркар, на островах Місіма, Вудларк і Россель в архіпелазі Луїзіада, на островах Норманбі і Фергюссон в групі островів Д'Антркасто, на островах Торресової протоки та на півострові Кейп-Йорк на півночі Квінсленду. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, у вторинних лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia longicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 серпня 2023
- ↑ Emoia longicauda у Reptarium.cz Reptile Database