Emoia loyaltiensis
| ?Emoia loyaltiensis | |
|---|---|
![]() | |
| Охоронний статус | |
![]() Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. loyaltiensis |
| Біноміальна назва | |
| Emoia loyaltiensis (Roux, 1913) | |
![]() Ареал поширення виду | |
| Синоніми | |
| Lygosoma samoense loyaltiensis | |
| Посилання | |
| Emoia loyaltiensis | |
| Emoia loyaltiensis | |
| 176198 | |
| 394128 | |
Emoia loyaltiensis — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Новій Каледонії.
Поширення і екологія
Emoia loyaltiensis мешкають на островах Маре і Ліфу і Тіга в групі островів Луайоте. Вони живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, в прибережних лісах, трапляються на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 150 м над рівнем моря. Ведуть денний, деревний спосіб життя. Шукають безхребетних на гілках і стовбурах дерев, ховаються під корою.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Emoia loyaltiensis загрожує хижацтво з боку інтродукованих кішок, щурів і мурах Wasmannia auropunctata.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia loyaltiensis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 серпня 2023
- ↑ Emoia loyaltiensis у Reptarium.cz Reptile Database


