Emoia maxima
| ?Emoia maxima | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
![]() Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. maxima |
| Біноміальна назва | |
| Emoia maxima W.C. Brown, 1953 | |
| Посилання | |
| Emoia maxima | |
| Emoia maxima | |
| 42484238 | |
Emoia maxima — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
Emoia maxima мешкають на півночі Нової Гвінеї, від Джаяпури і озера Сентані до Айтапе, а також на півострові Бомберай на заході острова. Вони живуть у вологих тропічних лісах.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia maxima: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 04 серпня 2023
- ↑ Emoia maxima у Reptarium.cz Reptile Database
