Emoia pallidiceps
| ?Emoia pallidiceps | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. pallidiceps |
| Біноміальна назва | |
| Emoia pallidiceps (De Vis, 1890) | |
| Синоніми | |
| Emoa pallidiceps | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia pallidiceps |
 Віківиди: | Emoia pallidiceps |
 EOL: | 455851 |
 МСОП: | 42484309 |
Emoia pallidiceps — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- Emoia pallidiceps mehelyi (Werner, 1899);
- Emoia pallidiceps pallidiceps (De Vis, 1890).
Поширення і екологія
Emoia pallidiceps мешкають на півночі і сході Нової Гвінеї, а також на островах Манам, Каркар, Умбой і Толоківа в архіпелазі Бісмарка та на островах Гуденаф, Фергюссон і Норманбі в групі островів Д'Антркасто. Вони живуть в тропічних лісах, на узліссях і галявинах, в чагарникових заростях, садах і поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті до 1800 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia pallidiceps: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 05 серпня 2023
- ↑ Emoia pallidiceps у Reptarium.cz Reptile Database