Emoia physicae
| ?Emoia physicae | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. physicae |
| Біноміальна назва | |
| Emoia physicae (A.M.C. Duméril & Bibron, 1839) | |
| Синоніми | |
| Euprepes physicae | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia physicae |
 Віківиди: | Emoia physicae |
 МСОП: | 42484331 |
 NCBI: | 220763 |
Emoia physicae — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Папуа Нової Гвінеї.
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- Emoia physicae purari Brown, 1991 — басейн річки Пурарі в провінціях Галф і Сімбу;
- Emoia physicae physicae (Duméril & Bibron, 1839) — від гір Фіністерре і Сарувагед та від гори Шунгол до гір Овен-Стенлі на півострові Папуа.
Поширення і екологія
Emoia physicae мешкають на південному сході Нової Гвінеї. Вони живуть на порушених ділянках вологих тропічних лісів, у вторинних зіростях, на кавових плантаціях та в садах. Зустрічаються на висоті до 2200 м над рівнем моря. Ведуть переважно наземний спосіб життя. Живляться комахами.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia physicae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 05 серпня 2023
- ↑ Emoia physicae у Reptarium.cz Reptile Database