Emoia submetallica
| ?Emoia submetallica | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. submetallica |
| Біноміальна назва | |
| Emoia submetallica (Macleay, 1877) | |
 Ареал поширення виду | |
| Синоніми | |
| Euprepes submetallicus | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia submetallica |
 Віківиди: | Emoia submetallica |
 МСОП: | 42484423 |
Emoia submetallica — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
Emoia submetallica відомі з кількох місцевостей, розташованих на острові Нова Гвінея. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах та гірських тропічних лісах Центрального хребта. Зустрічаються на висоті до 1700 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia submetallica: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 серпня 2023
- ↑ Emoia submetallica у Reptarium.cz Reptile Database