Emoia tropidolepis
| ?Emoia tropidolepis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Emoia |
| Вид: | E. tropidolepis |
| Біноміальна назва | |
| Emoia tropidolepis (Boulenger, 1914) | |
| Синоніми | |
| Lygosoma tropidolepis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Emoia tropidolepis |
 Віківиди: | Emoia tropidolepis |
 МСОП: | 42484567 |
Emoia tropidolepis — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Нової Гвінеї.
Поширення і екологія
Emoia tropidolepis мешкають в басейніх річок Дігул, Лоренц, Міміка, Сетеква, Отаква і Флай на півдні Нової Гвінеї. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, на сонячних галявинах і в садах. Зустрічаються на висоті до 500 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia tropidolepis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 07 серпня 2023
- ↑ Emoia tropidolepis у Reptarium.cz Reptile Database