Eocleonus
| ?Eocleonus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Довгоносикоподібні (Curculionoidea) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Підродина: | Lixinae |
| Триба: | Cleonini |
| Рід: | †Eocleonus Scudder, 1893 |
| Посилання | |
 Віківиди: | Eocleonus |
| Fossilworks: | 281665 |
Eocleónus — рід вимерлих жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Цей рід описаний Семюелем Скаддером, американським ентомологом та палеонтологом, за рештками жука, знайденого в озерних сланцях поблизу населеного пункту Флоріссант (Florissant) в центральній частині штату Колорадо, США[1]. Завдяки особливим геологічним умовам захоронення, у цьому місці збереглася величезна кількість решток членистоногих і рослин еоцену, і воно оголошене національною пам'яткою природи (Флоріссант-Фоссіл-Бедс).
Довжина тіла жука становила 3 мм, вік — від 37,2 до 33,9 мільйонів років. Його описано як новий для науки вид — Eocleonus subjectus Scudder, 1893.
Знахідка зберігається в Музеї порівняльної зоології Гарвардського університету[2].
Примітки
- ↑ Scudder S. H. Tertiary Rhynchophorous Coleoptera of the United States: Monographs of the United States Geological Survey 1893, 21. — 206 p.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2015. Процитовано 15 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)