Eridacnis
| ?Eridacnis | |
|---|---|
![]() | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні (Eumetazoa) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Підтип: | Черепні (Craniata) |
| Надклас: | Щелепні (Gnathostomata) |
| Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
| Підклас: | Пластинозяброві (Elasmobranchii) |
| Надряд: | Акули (Selachimorpha) |
| Ряд: | Кархариноподібні (Carcharhiniformes) |
| Родина: | Смугасті котячі акули (Proscylliidae) |
| Рід: | Eridacnis Smith, 1913 |
| Посилання | |
| Eridacnis | |
| Eridacnis | |
| 160561 | |
Eridacnis — рід акул родини Смугасті котячі акули. Має 3 види.
Опис
Загальна довжина представників цього роду коливається від 24 до 37 см. Голова невелика, округла. Очі великі з мигальною перетинкою. За ними присутні невеличкі бризкальця. Мають маленькі носові складки. Губні борозни короткі Рот має V-подібну або трикутну форму. Зуби дрібні, задні зуби — гребенеподібні. Тулуб вузький, стрункий. Грудні плавці великі, широкі. Має 2 однакових спинних плавців. Перший розташовано позаду грудних плавців, задній — навпроти анального. Хвостовий плавець тонкий та довгий, нижня лопать майже не розвинена.
Забарвлення спини коричневе з різними відтінками. Черево має попелясто-білий або білуватий колір. На хвостовому плавці присутні темні діагональні смуги. На плавцях — темні, майже чорні плями округлих форм.
Спосіб життя
Тримаються на глибинах від 70 до 800 м, на континентальному шельфі. Пересуваються неподалік дна, де переважно й полюють. Доволі повільні акули. Живляться дрібними рибами, невеличкими головоногими молюсками та ракоподібними, ікрою та личинками.
Це яйцеживородні акули. Самиці народжують до 2 акуленят завдовжки від 10 до 17 см.
Розповсюдження
Ареал цих акул не є єдиним, розкиданий по Світовому океану. Мешкають біля узбережжя східної Африки (від ПАР до Танзанії), біля Індії, Шрі-Ланки, В'єтнаму, Філіппін, Куби, Флориди (США).
Види
- Eridacnis barbouri (Bigelow & Schroeder, 1944)
- Eridacnis radcliffei Smith, 1913
- Eridacnis sinuans (Smith, 1957)
Джерела
- Compagno, L.J.V. (1984). Sharks of the World: An Annotated and Illustrated Catalogue of Shark Species Known to Date. Rome: Food and Agricultural Organization. p. 373–374. ISBN 92-5-101384-5.

