Eutulomatus
| ?Eutulomatus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Довгоносикоподібні (Curculionoidea) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Підродина: | Lixinae |
| Триба: | Lixini |
| Рід: | Lixus |
| Підрід: | Eutulomatus Desbrochers des Loges, 1893 |
| Посилання | |
| Eutulomatus | |
Eutulomátus — підрід жуків роду Lixus родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
Єдиний палеарктичний вид цього роду — Lixus lateripictus — має довжину тіла 7-8 мм. Опис його зовнішньої морфології див.[1], де він зазначений під синонімічною назвою Lixus bigibbosus (Desbrochers des Loges, 1893).
Спосіб життя
Імовірно, типовий для роду Lixus.
Географічне поширення
Класифікація
У Палеарктиці мешкає один вид цього роду — Lixus lateripictus Fairmaire, 1883, знайдений в Алжирі[2].
Примітки
- ↑ https://ia600406.us.archive.org/30/items/lefrelon3189394chat/lefrelon3189394chat_bw.pdf
- ↑ Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 469 — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.