FP-1
| FP-1 | |
|---|---|
| FP-1 | |
| Виробник: | Fire point |
| Роки виробництва: | 2025 |
| Вартість одиниці: | $ 55 000 (2025)[1] |
| Бойовий радіус: | 1600 км |
| Розмах крила: | 2,5 м |
| Корисного вантажу: | 113 кг |
FP-1 — український далекобійний ударний безпілотний літальний апарат (дрон-камікадзе), розроблений Fire Point та українсько-чеською компанією UAC. Призначений для завдання ударів по стратегічних цілях на території противника на відстані до 1600 кілометрів з бойовою частиною масою до 113 кілограмів.[2]
Історія
FP-1 є продуктом спільної українсько-чеської компанії UAC, яка протягом 2024 року вдосконалювала конструкцію дрона в умовах секретності. Вперше був публічно представлений на оборонній виставці в Києві в травні 2025 року, на той час вже використовувався в бойових операціях.[3]
Розробка велася з урахуванням недоліків попередніх моделей, таких як PD-1, який мав обмежену дальність близько 1000 км та меншу корисну вантажність.[джерело?]
Технологія виробництва FP-1 оптимізована для масового серійного виготовлення одноразових ударних дронів. Використання фанерних конструкційних елементів та простих технологій збірки дозволяє швидко та недорого виробляти ці апарати.[джерело?]
До серпня 2025 року компанія вийшла на виробництво 3 000 одиниць на місяць.[4]
16 березня 2026 року компанія Fire Point представила модифікації дрона FP-1 як носіїв зенітного озброєння для перехоплення повітряних цілей. На виставці «Арсенал талантів» CEO та CTO компанії Ірина Терех повідомила, що FP-1 адаптовано для транспортування FPV-перехоплювачів, кулеметного озброєння та потенційно ракетних систем (включаючи ПЗРК). Компанія не розробляє окремий клас перехоплювачів, а інтегрує зенітні рішення на базі існуючої платформи FP-1.[5][6]
Конструкція
Силова конструкція
Силова конструкція FP-1 виготовлена з фанери, ці елементи фрезеруються на лазерному верстаті з ЧПК, а обшивка кріпиться до цього «скелета», який має з'єднання на пазах і стяжках. Це дуже дешеве та масове рішення, ефективне для одноразового камікадзе-дрона.
Особливості конструкції
FP-1 не має колісного шасі. На відміну від багатьох інших БПЛА, таких як PD-1, які покладаються на колісний зліт, FP-1 запускається з рампи за допомогою ракетного прискорювача. Така конструкція зменшує як вагу, так і складність системи. Ліквідація шасі, яке зазвичай становить до 5% від загальної ваги літального апарата, звільняє місце та вантажність для більш стратегічної цінності: дальності та вогневої потужності.[7]
Двигун
FP-1 оснащений двоциліндровим двигуном, що робить його дешевшим у виробництві порівняно з чотирициліндровими двигунами, які використовуються в дронах типу «Шахед-136».
Бойове застосування
У липні 2025 року FP-1 успішно атакували Краснозаводський хімічний завод (КХЗ), російське військове підприємство, розташоване лише за 70 км від Москви. Цей завод відомий як виробник патронів та спеціальної піротехніки для поліції. На відеозаписах місцевих жителів видно, як безпілотні літальні апарати наближаються та успішно вражають територію заводу кілька разів, було зафіксовано до семи вибухів.[8]
9 жовтня 2025 року, вдень дрони FP-1 атакували російську нафтобазу «Матвеев Курган» у Ростовській області.[9]
У листопаді 2025 року Сили спеціальних операцій за допомогою дрона FP-1 збили російський гелікоптер Мі-8 над Ростовською областю.[10]
Економічна ефективність
Орієнтовна вартість FP-1 становить трохи більше ніж $100 000 за одиницю, що робить його економічно ефективною альтернативою традиційним пілотованим літакам або навіть деяким високотехнологічним дронам. Хоча ця ціна дещо вища за базову вартість модифікованого A-22 (~$80 000), FP-1 є більш ефективним, легшим та смертоноснішим.[3]
Див. також
- Фламінго (ракета)
- UJ-25 Skyline — український безпілотний літальний апарат
- UJ-26 Бобер — український безпілотний літальний апарат
- AN-196 Лютий (БПЛА)
- Паляниця (ракета) — українська крилата ракета
- Нептун (крилата ракета) — українська протикорабельна крилата ракета
- Пекло (ракета) — українські барражуючі боєприпаси
- Аеропракт A-22 — український легкий літак, адаптований під БПЛА
Примітки
- ↑ Темп виробництва українських FP-1 зрівнявся з "Шахедами", а коштують вони дешевше: показуємо завдяки чому. Defense Express. Процитовано 22 січня 2026.
- ↑ Ukraine Unveils UAC FP-1: A Long-Range One-Way Attack Drone Built for Deep Strike Missions. Combat Operators. 6 травня 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
- ↑ а б David Axe (7 травня 2025). Ukraine's New Strike Drone Flies 1,000 Miles With A Large Warhead. Forbes. Процитовано 23 серпня 2025.
- ↑ Kairov, Vitaliy (22 серпня 2025). Україна масово виробляє дрони FP-1, які за кількістю зрівнялися з "Шахедами", але дешевші у 3.5 раза. ITsider.com.ua (укр.). Процитовано 6 жовтня 2025.
- ↑ Дрони FP-1 стали носіями зенітного озброєння. Мілітарний. 16 березня 2026. Процитовано 17 березня 2026.
- ↑ Ірина Терех: інтерв'ю на Arsenal of Talents. The Defender. 2026–03. Процитовано 17 березня 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ Ukraine Unveils UAC FP-1: A Long-Range One-Way Attack Drone Built for Deep Strike Missions. Combat Operators. 6 травня 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
- ↑ FP-1 Deepstrike Drones Scale Up in Number and Break Through Moscow Defenses, Ukraine's Attack on Chem Plant in Krasnozavodsk Shows. Defence UA. 6 липня 2025. Процитовано 23 серпня 2025.
- ↑ Дрони FP-1 атакували нафтобазу «Матвеев Курган» у Ростовській області. Мілітарний (укр.). Процитовано 9 жовтня 2025.
- ↑ Замок, Високий (22 листопада 2025). Оператори ССО збили дроном FP-1 російський Мі-8 в повітрі — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 22 листопада 2025.
Зовнішні посилання
- uac.ua — офіційний сайт «FP-1». (укр.)