Felixstowe F.5
| Felixstowe F.5 | |
|---|---|
![]() | |
| Призначення: | летючий човен-патрульний літак |
| Перший політ: | листопад 1917 |
| Знятий з озброєння: | 1930 |
| На озброєнні у: | |
| Розробник: | Short Brothers, English Electric, Dick, Kerr & Co.d, Seaplane Experimental Stationd і Арсенал флоту Хіро |
| Виробник: | |
| Всього збудовано: | 163 |
| Екіпаж: | 4 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 142 км/год |
| Практична стеля: | 2075 м |
| Довжина: | 15 м |
| Висота: | 5,7 м |
| Розмах крила: | 31,6 м |
| Площа крила: | 131 м² |
| Порожній: | 4128 кг |
| Споряджений: | 5753 кг |
| Двигуни: | 2 × Rolls-Royce Eagle VIII |
| Тяга (потужність): | 2 × 345 |
| Підвісне озброєння: | до 420 кг бомб |
| Кулеметне озброєння: | 4 × 7.7 мм кулемети |
Філікстоу F.5 (англ. Felixstowe F.5) — британський розвідувальний летючий човен створений в кінці Першої світової війни створений Станцією з дослідження гідропланів британського флоту в Філікстоу. F.5 не встиг взяти активної участі в Першій світовій війні, але успішно використовувався для патрулювання в міжвоєнний період Британією, Японією і США.
Історія створення
На початку Першої світової війни Британія закупила в США летючі човни Curtiss Model H для патрулювання моря і протидії німецьким підводним човнам. Для власної розробки гідролітаків в 1914 році була заснована Станція з дослідження гідропланів в Філікстоу. Під керівництвом лейтенант-полковника Джона Сіріла Порте, було створено декілька успішних дизайнів, покращену версію Curtiss H-12 — Felixstowe F.2, і більшу (але повільнішу) версію F.2 — Felixstowe F.3. В новому літаку F.5 планувалось сумістити кращі характеристики цих двох літаків.
Перший прототип з індексом N90 вперше піднявся в повітря в листопаді 1917 року продемонструвавши кращі льотні характеристики ніж попередники, і відповідно прийнятий на озброєння. Проте для полегшення масового виробництва було вирішено використати більше компонентів з F.3, що дещо погіршило дизайн порівняно з прототипом.
В Японській Імперії
В 1921 році Британія направила авіаційну місію до Японії з метою допомоги в становленні японської морської авіації. Місія взяла з собою приблизно десять британських літаків, серед яких був один F.5 побудований Short Brothers. Флот зацікавився літаком і в квітні 1921 року запросив до Японії інженерів компанії з метою розгортання ліцензійного виробництва. Початково робота почалась на арсеналі флоту в Йокосуці, де були зібрані шість (за іншими даними 8) F.5 з виготовлених в Британії деталей і налагоджено інструментарій для виробництва.[1]
Власне японське виробництво було вирішено почати на Арсеналі флоту Хіро в жовтні 1921 року, де було виготовлено приблизно 10 літаків. Ще 40 виготовила компанія Aichi, яка завершила виробництво F.5 в 1929 році. В японських F.5 використовувались імпортовані двигуни Rolls-Royce Eagle, а коли в серпні 1924 року двигунова фабрика в Хіро почала виробництво двигунів Lorraine W-12, як експеримент на один F.5 поставили їх. Такий варіант отримав позначення F.1, але в серійне виробництво його не запустили оскільки конструкція вже вважалась застарілою. Пізніше цими двигунами почали оснащуватись летючі човни Hiro H1H, які багато в чому базувались на F.5.[2]
Історія використання
F.5 не було прийнято на озброєння до закінчення Першої світової війни, коли він замінив старіші дизайни човнів Felixstowe і Curtiss. Після цього F.5 став основним летючим човном Повітряних сил Великої Британії, допоки не був замінений на Supermarine Southampton в 1925 році.
В Японській імперії F.5 використовувались для дальньої розвідки з 1922 року по 1930 базуючись на базах в Йокосуці і Сасебо. Хоча літак демонстрував прекрасні льотні характеристики, і часто потрапляв в пресу через рекордні по дальності перельоти, через погану якість обслуговування і погодні умови стан літаків часто був поганим що призвело до великої кількості аварій.[2]
Варіант
- N90
- Перший прототип літака створений на станції дослідження гідропланів.
- Felixstowe F.5
- Серійний варіант, який виготовлявся на приватних фірмах на замовлення флоту, відрізнявся використанням компонентів з Felixstowe F.3 для полегшення виробництва.
- Felixstowe F5L
- Виготовлена в США версія з двигунами Liberty L-12
- Gosport Flying Boat
- Один F.5 збудований Gosport Aircraft Company для цивільного використання, для виставки цивільної авіації в Амстердамі в серпні 1919 року.[3]
- Gosport Fire Fighter
- Запропонований 10-тимісний варіант F.5 для використання пожежною службою в екстрених ситуаціях.[4][5]
- Gosport G5
- Запропонований цивільний варіант F.5 для пасажирських (6 пасажирських місць), поштових і вантажних перевезень, оснащений двигунами Rolls-Royce Eagle, Napier Lion чи Cosmos Jupiter. Як і Fire Fighter, G5 розглядався як літак для пожежної служби.[5][6]
- Navy F.5

: Виготовлені в Японії варіанти F.5 для потреб Імперського флоту Японії.[7]
- Варіант фюзеляжу Saunders
- Компанія S. E. Saunders в 1922 отримала контракт від Міністерства авіації для дослідження переваг тунельного типу дерев'яного фюзеляжу для порівняння з суцільнометалевим варіантом від Short Brothers. Новий запатентований порожнистий корпус використали в одному F.5 (N178) в вересні 1924 року на дослідницькій установі флоту. Але випробування були короткими, оскільки варіант від Short виявився кращим, і в середині 1925 цей варіант розібрали.
- Short S.2
- В 1924 році Міністерство авіації ініціювало тендер на побудову сучасніших корпусів для F.5 Компанія Short Brothers запропонувала суцільно-металевий варіант розроблений на базі Short Silver Streak. Виготовлений з дюралюмілю літак вперше злетів 5 січня 1925 року і був відправлений на тестування флоту 14 березня. Після проходження тестів на міцність суцільнометалеві корпуси стали стандартом для літаків флоту, а компанія Short використала набутий досвід під час виробництва Short Singapore.[8]
- Hiro H1H
- Створений на Арсеналі флоту Хіро варіант Navy F.5 з побудованими в Японії ліцензійними двигунами Lorraine W-12 чи BMW VII[9][10]
Тактико-технічні характеристики
Дані з Aircraft of the Royal Air Force[11]

Технічні характеристики
- Екіпаж: 4 особи
- Довжина: 15 м
- Висота: 5,7 м
- Розмах крил: 31,6 м
- Площа крил: 131,00 м²
- Маса пустого: 4128 кг
- Маса спорядженого: 5753 кг
- Двигуни: 2 × Rolls-Royce Eagle VIII
- Потужність: 2 × 345 к. с.
Льотні характеристики
- Максимальна швидкість: 142км/год (на висоті 610 м.)
- Час польоту: 7 год.
- Практична стеля: 2073 м
- Час набору висоти 1980 м.: 30 хв.
Озброєння
- Кулеметне:
- 1 × 7,7 мм кулемет Льюїса в носовій турелі
- 3 × 7,7 мм кулемети Льюїса в різних позиціях в середині літака
- Бомбове навантаження:
- до 417 кг бомб
Оператори
- Повітряні сили Великої Британії (початково ескадрильї Королівської морської авіаційної служби)
- 230-а ескадрилья
- 231-а ескадрилья
- 232-а ескадрилья
- 238-а ескадрилья
- 247-а ескадрилья
- 249-а ескадрилья
- 259-а ескадрилья
- 261-а ескадрилья
- 267-а ескадрилья
- Авіаційна компанія Госпорту — один цивільний літак
- Військово-морські сили США
- Aeromarine West Indies Airways
- Atlantic Coast Airways Corporation of Delaware
Джерела
- Barnes, C.H. Shorts Aircraft Since 1900. London: Putnam, 1967. (англ.)
- J.M., Bruce (2 грудня 1955), The Felixstowe Flying-Boats (Historic Military Aircraft No. 11 Part 1), Flight, с. 842—846, архів оригіналу за 7 листопада 2018 (англ.)
- J.M., Bruce (16 грудня 1955), The Felixstowe Flying-Boats (Historic Military Aircraft No. 11 Part 2), Flight, с. 895—898, архів оригіналу за 3 серпня 2016 (англ.)
- J.M., Bruce (23 грудня 1955), The Felixstowe Flying-Boats (Historic Military Aircraft No. 11 Part 3), Flight, т. 68, № 2448, с. 929—932, архів оригіналу за 5 березня 2016 (англ.)
- Donald, David and Jon Lake, eds. Encyclopedia of World Military Aircraft. London: AIRtime Publishing, 1996. ISBN 1-880588-24-2. (англ.)
- A.J.Jackson, British Civil Aircraft since 1919 Volume 2, Putnam & Company, London, 1974, ISBN 0-370-10010-7 (англ.)
- Taylor, Michael J.H., ed. Jane's Encyclopedia of Aviation. London: Studio Editions, Ltd., 1989. ISBN 0-517-10316-8. (англ.)
- Thetford, Owen. Aircraft of the Royal Air Force since 1918. London: Putnam & Co., 1979. ISBN 0-370-30186-2. (англ.)
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
Посилання
- First visit of an English flying boat to Kristiana: Фільм прибуття і польоту над містом Кристіанія (тепер Осло) летючого човна ВПС Великої Британії Felixstowe F.5 (N4044), Норвегія, Липень 1919 року.
- Royal Air Force: Фільм-огляд авіації Повітряних сил флоту Великої Британії, включаючи F.5, 1925 рік.
Примітки
- ↑ Mikesh, 1967, p. 93.
- ↑ а б Mikesh, 1967, p. 95.
- ↑ Jackson 1974, p. 342
- ↑ The Gosport Flying-Boats. Flight. 31 липня 1919. с. 1006.
- ↑ а б в Bruce, 23 December 1955, p.931
- ↑ а б Some Gosport Flying Boats for 1920. Flight. 25 грудня 1919. с. 1657—1658. Архів оригіналу за 1 серпня 2015.
- ↑ Hiro (Hirosho) Navy Type F.5 Flying-boat. Japanese Aircraft of WWII. Архів оригіналу за 31 грудня 2014. Процитовано 31 грудня 2014.
- ↑ Barnes 1967, p. 197.
- ↑ Mikesh, Robert C.; Abe, Shorzoe (1990). Japanese Aircraft 1910–1941. Maryland 21402: Naval Institute Press Annapolis. ISBN 1-55750-563-2.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Januszewski, Tadeusz; Zalewski, Kryzysztof (2000). Japońskie samoloty marynarski 1912-1945. tiel2, Lampart. ISBN 83-86776-00-5.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним використанням параметра location (посилання) - ↑ Thetford, 1979
.jpg)