Funisciurus isabella

Funisciurus isabella
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Вивіркові (Sciuridae)
Рід: Funisciurus
Вид:
F. isabella
Біноміальна назва
Funisciurus isabella
(J. E. Gray, 1862)
Синоніми

Sciurus isabella J. E. Gray, 1862

Funisciurus isabella — вид гризунів родини Sciuridae. Зустрічається в Камеруні, Центральноафриканській Республіці, Республіці Конго, Екваторіальній Гвінеї та Габоні. Його природними середовищами існування є тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси, а також субтропічні або тропічні вологі гірські ліси.

Опис

Це досить невелика вивірка, довжина тіла якої становить близько 154 мм, а хвіст — близько 160 мм. Самці, як правило, трохи більші за самиць. Хутро на спині сиво-коричневе, окремі волоски мають чорні стрижні та палеві кінчики. З кожного боку тварини проходять дві чорні смуги: одна від вух до хвоста, а друга від плеча до крупа. Між смугами хутро охристо-коричневе. Хутро на животі сірувате, окремі волоски мають сірі стрижні та білі кінчики. Хвіст вкритий довгим волоссям з палево-коричневою основою, чорними стрижнями та матовими палевими кінчиками[2].

Спосіб життя

Ця вивірка найчастіше пересувається поодинці або парами, а іноді й групами по три особини. Вони досить голосні, один із криків — характерний щебетаючий сигнал тривоги. Оскільки вони проводять більшу частину часу, шукаючи їжу в густих заростях, ліанах та повзучих рослинах, їх часто можна впізнати за звуками, які вони видають, а не візуально. Вони харчуються переважно фруктами та насінням, але також споживають невелику кількість зеленого листяного матеріалу, членистоногих, таких як мурахи, терміти та гусениці, а також гриби. Гніздо — клубок з листя та волокон, і одне потомство за раз здається нормальним явищем[2].

Примітки

  1. ↑ Cassola, F. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Funisciurus isabella. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T8759A115088799. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T8759A22270134.en.
  2. ↑ а б Kingdon, Jonathan; Happold, David; Butynski, Thomas; Hoffmann, Michael; Happold, Meredith; Kalina, Jan (2013). Mammals of Africa. A&C Black. с. 55—56. ISBN 978-1-4081-8996-2.