GBU-57

GBU-57A/B Massive Ordnance Penetrator
GBU-57 MOP, прототип
GBU-57 MOP, прототип
ТипПротибункерна бомба
ПоходженняСША США
Історія використання
На озброєнні2011 — по т.ч.[1]
ОператориПС США
Історія виробництва
ВиробникBoeing[2]
Виготовлена
кількість		близько 20
Характеристики
Вагаприбл. 13,6 т[3]
Довжина6,2 м[3]
Діаметр800 мм[3]
НаповненняAFX-757/PBXN-114
Вага наповнення2 082 / 341 кг[4]
GBU-57 у Вікісховищі

GBU-57 (англ. Massive Ordnance Penetrator (MOP)) — керована протибункерна авіаційна бомба. GBU-57 створена для знищення цілей, розташованих глибоко під землею. Виготовляється в США авіабудівним концерном Boeing.[5]

Цей вид бомб є найважчим неядерним боєприпасом на озброєнні США.[6] Стратегічний бомбардувальник B-2 Spirit є єдиним літаком ПС США, здатним нести важку бомбу довжиною 6,2 м та масою 13,6 т.[7][8]

Історія

У 2002 році компанії Northrop Grumman та Lockheed Martin працювали над розробкою 30 000-фунтів (13 600 кг) зброї для проникнення в землю, але фінансування та технічні труднощі призвели до припинення розробки. Після вторгнення до Іраку в 2003 році аналіз об'єктів, які зазнали атак з використанням бомб для знищення бункерів, виявив погане проникнення та недостатній рівень руйнувань. Це відродило інтерес до розробки більшого протибункерного боєприпаса, і проєкт MOP був ініційований Агентством зі зменшення загрози оборони США для виконання давньої вимоги Повітряних сил[9].

ПС США офіційно не повідомляли про конкретні військові вимоги до надвеликої бомби, але розробили концепцію колекції дуже великої проникливої та вибухової зброї: так звану колекцію «Big BLU», яка включає бомбу GBU-43/B MOAB (Massive Ordnance Air Blast — масований повітряний вибух). Розробку MOP здійснило Управління боєприпасів Дослідної лабораторії ПС на авіабазі Еглін, а конструкторські та випробувальні роботи виконала компанія Boeing. Передбачалося, що бомба буде наводитися за допомогою GPS та буде розміщена на літаках B-2 Spirit[10][11] та B-21 Raider[12].

У липні 2007 року компанія Northrop Grumman оголосила про контракт на модернізацію бомбардувальника-невидимки на 200 мільйонів доларів. Після завершення модернізації кожен з B-2 ПС США був спроєктований для перевезення двох 14-тонних контейнерів, чого було достатньо для GBU-57[13][14].

Починаючи з 2008 року, MOP успішно пройшов випробування в різних умовах, включаючи випробування ракетних саней на швидкісній випробувальній трасі Холломан та розгортання зі стратегічних бомбардувальників B-52 та B-2 на ракетному полігоні Вайт-Сендс[15][16].

У жовтні 2009 року ABC News повідомила, що Пентагон звернувся до Конгресу з проханням та отримав дозвіл на перерозподіл фінансування з метою пришвидшення проєкту[17][18]. Затримки з фінансуванням та вдосконалення запланованого графіка випробувань означали, що бомба не буде розгорнута до грудня 2010 року, на шість місяців пізніше запланованої дати доступності[19].

У квітні 2011 року ПС США замовили вісім GBU-57 та допоміжне обладнання на суму 28 мільйонів доларів[20].

У вересні 2011 року ПС США отримали 20 бомб, призначених для доправляння бомбардувальником B-2. У лютому 2012 року Конгрес схвалив виділення 81,6 мільйона доларів на подальший розвиток та вдосконалення зброї[21].

У листопаді 2011 року агентство Bloomberg повідомило, що Командування глобального удару ПС почало отримувати GBU-57 і що постачання «відповідатиме вимогам поточної оперативної потреби»[22]. До листопада 2011 року Повітряні сили отримали 16 GBU-57[23]. У березні 2012 року на авіабазі Вайтмен був «оперативний запас»[24].

У 2012 році Пентагон запросив 82 мільйони доларів на розробку більшої пробивальної здатності для існуючої зброї[2]. У звіті за 2013 рік зазначалося, що розробка була успішною[25], і того ж року розпочалося інтеграційне тестування B-2[26].

У січні 2015 року Пентагон провів навчальне бомбардування з застосуванням GBU-57. Військові США симулювали атаку на фабрику зі збагачення урану, яка розташована поруч із містом Кум[27], на глибині близько 80 м під горою та значно укріплена бетоном[6].

Командування ПС США підписала з авіабудівним концерном Boeing контракт на доопрацювання бомб GBU-57 у 2015 році[6][28]. До 2018 року боєприпас модернізували, удосконаливши характеристики для атаки важковражальних і глибоко розташованих цілей.[29]

У травні 2024 ПС США зробило заяву, що завод, котрий виробляє GBU-57 і розташований на південному сході Оклахоми, розширюється, аби щонайменше в три рази збільшити щомісячне виробництво найбільшої в країні неядерної бомби. Представники заводу повідомили агентству Bloomberg News, що це дозволить виробляти до шести або, ймовірно, восьми бомб на місяць, тобто в рази більше ніж раніше (дві на місяць).[30]


  • MOP being offloaded in preparation for its first explosive test, 2007.
    Розвантаження зразка в рамках підготування до першого вибухового випробування, 2007 рік.
  • MOP underground at White Sands Missile Range before its first explosive test, 2007.
    Зразок на ракетному полігоні Вайт-Сендс перед першим вибуховим випробуванням, 2007 рік.
  • Mock up of MOP inside a bomb bay of a B-2 simulator, 2007.
    Макет всередині бомбового відсіку симулятора B-2, 2007[13].
  • B-52 releases a MOP during a weapons test, 2009.
    B-52 випускає GBU-57 під час випробування зброї, 2009 рік.

Характеристики

Схематичне зображення бомби
Схематичне зображення бомби
  • Довжина : 6,2 м
  • Діаметр : 0,8 м
  • Вага : 12 300 — 13 600 кг
  • Маса вибухової речовини : 2 423 кг
    • AFX-757 : 2 082 кг
    • PBXN-114 : 341 кг
  • Проникнення : до 60 метрів невизначеного матеріалу[31]
  • Носій: стратегічний бомбардувальник B-2 Spirit

Інше джерело повідомляє про пробиття до 60 м у залізобетон із міцністю 5000 psi (34 МПа) та 8 м у залізобетон із міцністю 10 000 psi (69 МПа); при цьому зазначається, що ці значення можуть бути помилковими й насправді вказані спочатку у футах, а не метрах. Якщо це так, то пробивна здатність становитиме до 18 м (60 футів) у бетон 5000 psi (34 МПа) і 2,4 м (8 футів) у бетон 10 000 psi (69 МПа).[32][33]

При вазі 13,6 тонни вона здатна «заритися» на 60 метрів під землю і на 16 метрів у бетон перед тим, як здетонувати. За деякими даними, GBU-57 обладнана електронними контрзаходами з метою протидіяти іранським «глушилкам».[34]

Маса вибухової речовини складає близько 20 % від загальної маси бомби, решта — металевий корпус. В бомбі використана суміш вибухових речовин AFX-757 та PBXN-114.[35]

Основні частини

Боєголовка важить 4 590 фунтів (2 082 кг) AFX-757 та 752 фунти (341 кг) PBXN-114, що забезпечує загальне корисне навантаження вибухівки 5 342 фунти (2 423 кг). Ці високоефективні вибухові речовини на полімерному зв'язку оптимізовані для контрольованої детонації в обмежених просторах. Корпус бомби виготовлений зі сталі Eglin високої щільності, розробленого для того, щоб витримувати екстремальні напруження глибокого проникнення перед детонацією[36][37].

Для забезпечення точного наведення GBU-57 використовує комбінацію наведення за допомогою глобальної системи позиціонування та інерційної навігаційної системи (GPS/INS). Ця інтегрована система дозволяє бомбі вразити ціль за кілька метрів від неї[38]. Час детонації контролюється великим проникним інтелектуальним детонатором (LPSF), який регулює момент вибуху залежно від глибини удару та характеристик підземної споруди[36].

У польоті бомба стабілізується за допомогою решіткових стабілізаторів, які допомагають підтримувати траєкторію та дозволяють коригувати її на середині курсу[39]. Бойова частина є частиною серії BLU-127/B, що має модульну конструкцію, що дозволяє поступове вдосконалення та майбутні модернізації[40].

У поєднанні ці компоненти дозволяють GBU-57A/B проникати на глибину до 60 метрів у стовбури 5,000 фунта на квадратний дюйм (0,03447 МПа) залізобетону та 8 метрів у залізобетон під тиском 10 000 фунтів на квадратний дюйм, що робить його найпотужнішою звичайною зброєю для проникнення в бункери, яка зараз є в арсеналі США[39].

GBU-57 наразі налаштований для розгортання суто на літаку B-2 Spirit, який здатний перевозити до двох одиниць. Майбутня інтеграція планується для B-21 Raider[41][36].

Можливості

Існують суперечки щодо пробивної здатності цієї бомби. Повітряні сили США заявляють, що GBU-57 здатна проникати до 60 м (200 футів) невизначеного матеріалу перед вибухом.[42] За повідомленням BBC, аналітики з Janes вважають, що бомба може проникати приблизно на 60 м (200 футів) у ґрунт або на 18 м (59 футів) у бетон.[33] Це узгоджується з даними з іншого джерела, яке стверджує, що проникнення можливе до 18 м (59 футів) у залізобетон із міцністю на стиск 5000 psi (34 МПа) і до 2,4 м (8 футів) у бетон міцністю 10 000 psi (69 МПа).[32]

Станом на 2012 рік, MOP не мала підривника, який розпізнає порожнини, тому вибухала лише після повної зупинки, навіть якщо пройшла повз цільову зону.[43]

У бойових умовах наразі MOP може скидатися лише з літака B-2 Spirit, який здатний нести до двох таких бомб. У майбутньому її також зможе нести B-21 Raider.[44] B-52 використовувався під час випробувань цієї зброї, але жодних модифікацій для бойових літаків цього типу для забезпечення її використання не було зроблено.

Бойове застосування

Перше бойове застосування бомби GBU-57 MOP відбулося під час американських ударів по іранських ядерних об'єктах у Фордо, Натанзі та Ісфахані. Нальоти були здійснені зранку 22 червня 2025 року.[45][46] Джерела розходяться щодо кількості скинутих бомб: за одними даними — 5 або 6,[47] за іншими — 12 «бункеробійних» бомб скинули на Фордо і 2 — на Натанз.[48][49]

На озброєнні

Див. також

Примітки

  1. ↑ Capaccio, Tony (17 листопада 2011). Boeing 30,000-Pound Bunker Buster Bomb Now Ready for Combat. New York City. Bloomberg News. Архів оригіналу за 18 листопада 2011. Процитовано 17 червня 2025.
  2. ↑ а б Entous, Adam; Barnes, Julian E. (28 січня 2012). Pentagon Seeks Mightier Bomb vs. Iran. The Wall Street Journal. Процитовано 15 грудня 2013.
  3. ↑ а б в DTRA Fact Sheets. Fort Belvoir, Virginia: Defense Threat Reduction Agency. Липень 2007. Архів оригіналу за 23 лютого 2009. Процитовано 17 червня 2025.
  4. ↑ Parken, Oliver (3 травня 2023). Our Best Look Yet At The Massive Ordnance Penetrator Bunker Buster Bomb. The War Zone. Процитовано 17 червня 2025.
  5. ↑ MOPping Up: The USAs 30,000 Pound GBU-57 Bomb. Defense Industry Daily. https://plus.google.com/110847360779127528432. Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  6. ↑ а б в США в терміновому порядку модернізують найбільші неядерні авіабомби – ЗМІ. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  7. ↑ "Iran vs. Israel redux: The enormous difficulties and ramifications if Israel attacks Iran's nuclear sites". Darya Dolzikova and Matthew Savill for Bulletin of the Atomic Scientists, 1 October 2024. Retrieved 8 October 2024.
  8. ↑ Britzky, Haley; Robinson, Lou (18 червня 2025). Israel has pushed the US to use its ‘bunker buster’ bomb on Iran. Here’s what the weapon can do. CNN. Процитовано 19 червня 2025. B-2 Spirit – a multi-role heavy bomber – is the only aircraft able to employ the bomb operationally
  9. ↑ Massive Ordnance Penetrator fact sheet. US Air Force. 18 листопада 2011. Процитовано 2 січня 2012.
  10. ↑ GBU-57/B Massive Ordnance Penetrator (MOP). www.globalsecurity.org.
  11. ↑ Military & Aerospace Electronics, "Air Force ready to deploy 30,000-pound 'super bomb' on stealthy B-2 jet". Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 20 лютого 2022.
  12. ↑ Suciu, Peter (19 травня 2021). BANG: The B-21 Raider Is Just Short of Unstoppable. The National Interest. Процитовано 20 травня 2021.
  13. ↑ а б Feature—30,000-pound bomb reaches milestone. US Air Force.
  14. ↑ Northrop Grumman Begins Work to Equip B-2 Bomber with Massive Penetrator Weapon[[https://web.archive.org/web/20081224214201/http://www.irconnect.com/noc/press/pages/news_releases.html?d=123187 Архівовано 24 грудня 2008 у Wayback Machine.]
  15. ↑ Israel Seeks US' Bunker Buster - 14,000 Kg Bomb, To Hit Iran's Nuclear Sites. NDTV World Desk. New Delhi: New Delhi Television Ltd. 17 червня 2025. Процитовано 17 червня 2025.
  16. ↑ GBU-57 MOP. Air & Space Forces Magazine. Arlington, Virginia: Air & Space Forces Association. 2025. Процитовано 17 червня 2025.
  17. ↑ Is the U.S. Preparing to Bomb Iran?. ABC News.
  18. ↑ Reprogramming action – prior approval (PDF). ABC News. Процитовано 11 липня 2022.
  19. ↑ Wolf, Jim (18 грудня 2009). Pentagon delays new "bunker buster" bomb. Reuters.
  20. ↑ Reed, John. «USAF Getting More Penetrating Power.» DoD Buzz, 8 April 2011.
  21. ↑ Capaccio, Tony, «Bunker-Buster Bomb Improvements Sought By Pentagon Win Approval», Bloomberg L.P., 9 February 2012.
  22. ↑ B-2 Bomber Gets Boeing’s New 30,000-Pound Bunker-Buster Bomb. Bloomberg. Архів оригіналу за 25 жовтня 2013. Процитовано 19 червня 2025.
  23. ↑ The Air Force now has the MOP. Архів оригіналу за 2 грудня 2011. Процитовано 4 грудня 2011.
  24. ↑ Thompson, Mark. «Key Point: Bunker-Busters Come In Both Small and Large Sizes». Time. 9 March 2012.
  25. ↑ Capaccio, Tony (15 січня 2013). Boeing's 30,000-pound bunker-buster bomb improved, Pentagon says. Seattle Times. Архів оригіналу за 29 січня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
  26. ↑ "Northrop, USAF Explore Diverse B-2 Weapons Options." Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 16 лютого 2013.
  27. ↑ Keck, Zachary. U.S. Air Force Rehearses Bombing Iran's Buried Nuclear Targets. The National Interest. http://www.cftni.org/. Архів оригіналу за 8 серпня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  28. ↑ США намерены срочно модернизировать крупнейшие неядерные бомбы - СМИ. www.unian.net. Архів оригіналу за 18 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
  29. ↑ США випробували найпотужнішу неядерну авіабомбу. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 24 грудня 2018.
  30. ↑ США збільшують виробництво бомб для ураження підземних ядерних об'єктів, - Bloomberg. unian.ua. Архів оригіналу за 15 травня 2024. Процитовано 19 жовтня 2024.
  31. ↑ Future 30,000-pound bomb reaches mile stone. Air Combat Command (амер.). Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 19 червня 2025.
  32. ↑ а б GBU-57/B Massive Ordnance Penetrator (MOP).
  33. ↑ а б BBC Verify and the Visual Journalism team (18 червня 2025). Iran’s secretive nuclear site that only a US bomb could hit. BBC News. BBC. Архів оригіналу за 20 червня 2025. Процитовано 20 червня 2025. The MOP’s heavy casing and weight allows it to penetrate about 18m of concrete or 61m of earth before exploding, according to analysts at Janes
  34. ↑ США репетирують бомбардування ядерних об'єктів Ірану – The National Interest. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. https://plus.google.com/b/116699980639406409904/. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)
  35. ↑ Oliver Parken (3 травня 2023). Our Best Look Yet At The Massive Ordnance Penetrator Bunker Buster Bomb. The War Zone. The Drive.
  36. ↑ а б в admin (7 лютого 2025). The Evolution and Strategic Imperative of the GBU-57/B Massive Ordnance Penetrator in Modern Warfare. debuglies.com (it-IT) . Процитовано 8 квітня 2025.
  37. ↑ Massive Ordnance Penetrator (PDF). www.dote.osd.mil. Air Force Programs. 28 грудня 2012.
  38. ↑ AirPra (30 вересня 2023). Know The Best Of The GBU-57 Massive Ordnance Penetrator (брит.). Процитовано 8 квітня 2025.
  39. ↑ а б GBU-57/B Massive Ordnance Penetrator (MOP). www.globalsecurity.org. Процитовано 8 квітня 2025.
  40. ↑ Boeing GBU-57/B MOP. www.designation-systems.net. Процитовано 8 квітня 2025.
  41. ↑ migrate (16 грудня 2024). The Massive GBU-57A/B MOP Was Built for a War with China. The National Interest (амер.). Процитовано 8 квітня 2025.
  42. ↑ Future 30,000-pound bomb reaches mile stone. Архів оригіналу за 11 грудня 2023. Процитовано 22 червня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  43. ↑ Butler, Amy (17 вересня 2012). Curbed Ambitions: Hard targets pose a near-term problem as USAF explores weapon and fuze options. Aviation Week. с. 56-58.
  44. ↑ Atlamazoglou, Stavros (16 грудня 2024). The Massive GBU-57A/B MOP Was Built for a War with China. The National Interest (амер.). Процитовано 8 квітня 2025.
  45. ↑ Cooper, Helene (21 червня 2025). U.S. Military Is Pulled Back Into Middle East Wars. The New York Times. Процитовано 21 червня 2025. The attack was the first time the U.S. military had used the weapon in combat.
  46. ↑ Allison, George (22 червня 2025). B-2 stealth bombers strike Iran’s nuclear facilities. UK Defence Journal. Процитовано 22 червня 2025.
  47. ↑ https://www.foxnews.com/live-news/israel-iran-conflict-june-21-2025
  48. ↑ Swan, Jonathan; Haberman, Maggie (22 червня 2025). With Decision to Bomb Iran, Trump Injects U.S. Into Middle East Conflict. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 22 червня 2025.
  49. ↑ Brennan, Eve; Tanno, Sophie; Lockwood, Pauline; Vogt, Adrienne; Powell, Tori B.; Meyer, Matt; Saltman, Max; Iyer, Kaanita; D'Antonio, Isabelle; Yeung, Jessie (21 червня 2025). June 21, 2025 – Israel-Iran conflict. CNN (англ.). Процитовано 22 червня 2025.
  50. ↑ Massive Ordnance Penetrator. United States Air Force. Defense Media Activity. Листопад 2015. Процитовано 18 червня 2025. In 2009, Boeing was awarded the contracts to complete MOP/Aircraft integration. This entailed minor modifications to the MOP and to the aircraft. There were a total of 20 contracted.
  51. ↑ Scully, Rachel (17 червня 2025). What is a 'bunker buster' bomb?. The Hill. Архів оригіналу за 28 червня 2025. Процитовано 18 червня 2025. As of 2015, Boeing had delivered at least 20 of the bombs. While the exact size of the current MOP stockpile is not known, it's understood to be relatively small.
  52. ↑ Atlamazoglou, Stavros (16 грудня 2024). The Massive GBU-57A/B MOP Was Built for a War with China. The National Interest. Процитовано 18 червня 2025. Although the exact number of munitions is classified, the Air Force has at least twenty GBU-57A/B MOPs in its arsenal. If it came to blows with a near-peer adversary like China or Russia, that number seems rather low. However, the Air Force does have other weapons to fill the gap, even if they aren’t as destructive as the massive MOP.
  53. ↑ Erickson, Erick Woods (18 червня 2025). S14 EP107: Hour 3 - Fed Expects To Lower Rates. The Erick Erickson Show. Fulton County, Georgia: 95.5 WSB. Процитовано 18 червня 2025.
  54. ↑ Ortiz, Miguel (18 червня 2025). The Massive Ordnance Penetrator is a 30,000-pound bunker buster bomb. We Are the Mighty. Процитовано 18 червня 2025. As of November 2015, the Air Force reported that an initial 20 MOPs were contracted to be built. The service also announced that an operational stockpile is present at Whiteman Air Force Base, Missouri, the only operational B-2 Spirit base. The new B-21 Raider has been designed to employ the Massive Ordnance Penetrator, as well as the Next Generation Penetrator munition, which is intended to replace the large MOP.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: GBU-57
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.