Galidictis grandidieri

?Galidictis grandidieri
Galidictis grandidieri
Охоронний статус
Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Підряд:	Котовиді (Feloidea)
Родина:	Фаланукові (Eupleridae)
Рід:	Galidictis
Вид:	G. grandidieri
Біноміальна назва
Galidictis grandidieri Wozencraft, 1986
поширення виду Galidictis grandidieri
Посилання
Вікісховище:	Galidictis grandidieri
Віківиди:	Galidictis grandidieri
EOL:	289555
ITIS:	621877
МСОП:	8834
NCBI:	2004946

Galidictis grandidieri (Мангуста Ґрандідьє) — вид котовидих родини Фаланукові, що мешкає в південно-західній частині острова Мадагаскар. Діапазон за висотою: 35—145 м. Останні розрахунки (2006) вказують на площу поширення 442 км². Живе в сухих колючих тропічних лісах, чагарниках і узліссях. Чисельність населення цього виду оцінюється в межах 2650—3540 ососин (у тому числі молодь, 2006 рік)^[1].

Вид названий на честь Альфреда Ґрандідьє (1836–1921), французького дослідника, географа, герпетолога й орнітолога, який збирав зразки на Мадагаскарі в 1865 році і передав свої знання про тамтешніх птахів серу Альфонсу Мілн-Едвардсу, який у 1876 році опублікував Histoire naturelle desoiseaux. Ґрандідьє згодом редагував друге видання цієї роботи, яка з'явилася в 1878 році^[2].

Має обмежену площу поширення, яка перебуває під загрозою випасу худоби або очищення території під вирощування кукурудзи. Звичайно, загрозою є вторгнення людини. Ймовірно, загрозою є хижацтво з боку немісцевих представників ряду хижих, особливо, псів. Проживає лише в одній природоохоронній зоні — Національний Парк Ціманампецоца^[1].