General Electric F414

F414

Тип: Турбореактивний двоконтурний
Країна: США США
Застосування:
Застосовано на: Boeing F/A-18E/F Super Hornet
Saab JAS 39 Gripen
HAL Tejas
Виробництво:
Виробник: General Electric
Роки виробництва: з 20 травня 1993 по сьогодні[1]
Маса і габарити
Маса: 1110 кг
Довжина: 3910 мм
Діаметр: 890 мм
Робочі характеристики
Компресор: Осьовий компресор з 3 вентиляторами та 7 компресорними ступенями
Турбіна: 1 ступінь низького тиску та 1 ступінь високого тиску

General Electric F414 є форсованим низькоконтурний турбовентиляторний двигун потужністю 10 000 кгс (98 кН) виробництва GE Aviation. F414 походить від широковикористовуваного General Electric F404 що застосовувався у McDonnell Douglas F/A-18 Hornet. Є збільшеним та вдосконаленим для використання в Boeing F/A-18E/F Super Hornet. Цей двигун був розроблений з турбокомпресорного двигуна F412, який був запланований для використання у A-12 Avenger II.

Проектування та розробка

Походження

GE перетворила F404 в турбореактивний двигун F412-GE-400 для A-12 Avenger II. Після скасування програми A-12 Avenger II, дослідження було спрямоване на розробку двигуна Boeing F/A-18E/F Super Hornet. При створенні F414 GE не хотів ризикувати, інвестуючи у розробку нового двигуна. Тому для зниження ризиків було прийнято рішення модернізувати вже існуючий F404. Спочатку розробники передбачали, що в новому двигуні не використовуватимуться жодних матеріалів або технологій, які не використовувалися в F404.[3]

Подальший розвиток

F414 продовжує вдосконалюватися як завдяки внутрішнім зусиллям GE, так і федеральним програмам розвитку. До 2006 р. GE випробувала двигун Enhanced Durability Engine (EDE) з передовим ядром. EDE двигун забезпечив 15 % збільшення тяги або збільшений ресурс без збільшення тяги. Він має шестиступеневий компресор високого тиску (вниз від 7 етапів у стандарті F414) і передові турбіни високого тиску.[4] Новий компресор повинен бути на 3 % більш ефективним. Нова турбіна високого тиску використовує нові матеріали та новий спосіб подачі охолоджувального повітря до лопатей. Ці зміни повинні підвищити потужність турбінної температури приблизно на 83 °C.[5] У EDE покращений захист від попадання сторонніх предметів у вентилятор двигуна та є більш економічним.[6][7]

До 2010 року було створено понад 1000 двигунів F414, а сумарне напрацювання всього сімейства двигунів склало понад 1 мільйон польотних годин.[8]

Модифікації

F/A-18 Super Hornets, powered by the F414-GE-400
F414-GE-400
[9]
F414-EDE
[10]
F414-EPE
[2]
F414M
[11][4][12]
F414G
[13]
F414BJ
[14][15]
F414-GE-INS6
[16]
F414-GE-39E
[17]
F414-KI
[18][19]

Див. також

Примітки

  1. ↑ «GE marks F414 progress; endurance tests near» (1993). Aviation Week and Space Technology. Vol. 139, No. 1; p. 31
  2. ↑ а б Sweetman, Bill. «GE Brings Good Things To Hornet, Gripen» [Архівовано 17 квітня 2012 у Wayback Machine.]. Aviation Week Ares Blog, 21 April 2011.
  3. ↑ «Confident GE heads to F414 CDR next month» (1994). Aerospace Daily. Vol 169, No. 34; p. 270.
  4. ↑ а б «GE F110 and F404/F414 Fighter Engines Expand Capability and Global Presence» [Архівовано 2 лютого 2009 у Wayback Machine.]. GE Aviation, July 17, 2006
  5. ↑ Kandebo, Stanley W. «Enhanced F414 Readies for Tests» (2004). Aviation Week and Space Technology. Vol. 160, No. 1; p. 58.
  6. ↑ Norris, Guy. «GE Eyes More Powerful Engine For Super Hornets, Growlers»[недоступне посилання]. Aviation Week, 14 May 2009.
  7. ↑ Trimble, Stephen. «Boeing's Super Hornet seeks export sale to launch 20 % thrust upgrade» [Архівовано 15 травня 2009 у Wayback Machine.]. Flight International, 12 May 2009.
  8. ↑ «Proven Experience, Program Upgrades Spark GE F110 and F404/414 Popularity» [Архівовано 2010-09-29 у Wayback Machine.]. GE Aviation, July 19, 2010.
  9. ↑ Morrocco, John (1994). «Lockheed returns to Navy with new F-117N design». Aviation Week and Space Technology. Vol. 140, No. 10; p. 26.
  10. ↑ «GE bids for enhanced F414 EDE funding by 2003» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. Flight International. 8–14 May 2001, p. 26.
  11. ↑ «Military training: Phase III». Flight International. 15 July 2003. p. 40.
  12. ↑ Lockheed ponders T-50 re-engining for T-X programme. Flight global. 24 травня 2011. Архів оригіналу за 28 травня 2011. Процитовано 23 листопада 2018.
  13. ↑ Hoyle, Craig (22 січня 2009). Saab celebrates 'supercruise' test success for Gripen Demo. Flight global. Flight International. Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 23 листопада 2018..
  14. ↑ «Dassault officials say three-engine SST would have a 4 000-mile range» (1998). The Weekly of Business Aviation. Vol. 66, No. 22; p. 239.
  15. ↑ Warwick, Graham (8 вересня 1998). Big-jet business. Flight global. Flight International. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 23 листопада 2018.
  16. ↑ Tejas, India’s Light Combat Aircraft, History. tejas.gov.in. Архів оригіналу за 1 липня 2014. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка) [Архівовано 2014-09-25 у Wayback Machine.]
  17. ↑ Military engines, The F414 Engine. GE aviation. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 23 листопада 2018.
  18. ↑ Hanwha Techwin Signs Agreement with GE to Locally Manufacture F414 Engines for KF-X Aircrafts [sic]. Hanwha. 12 липня 2016. Архів оригіналу за 26 січень 2018. Процитовано 26 січня 2018. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 січня 2018? (довідка)
  19. ↑ Jung, Min-hee (24 липня 2016). Hanwha Techwin, GE Team Up to Develop KF-X Engine Parts. Business Korea. Seoul, South Korea. Архів оригіналу за 26 січень 2018. Процитовано 26 січня 2018. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 26 січня 2018? (довідка) [Архівовано 2018-01-26 у Archive.is]

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: General Electric F414
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.