Gordodon kraineri

Gordodon kraineri; Період існування: ранній перм, 299 млн р. т. (ассельський вік) PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
	Голотипний зразок (NMMNH P-70796)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клада:	Sphenacomorpha
Родина:	†Edaphosauridae
Рід:	†Gordodon; Lucas et al., 2018
Вид:	†G. kraineri
Біноміальна назва
	†Gordodon kraineri; Lucas et al., 2018

Gordodon (досл. «товстий зуб», маючи на увазі його великі передні різцеподібні зуби) — викопний рід не-ссавцевих синапсидів, що жив у ранньому пермі на території сучасного округу Отеро, штат Нью-Мексико. Він належав до родини травоїдних едафозаврових і включав лише один, типовий вид — Gordodon kraineri. Вид названо на честь палеонтолога Карла Крайнера за його внесок у дослідження пізньої палеозойської геології та палеонтології Нью-Мексико^[1].

Відомий з черепа, нижньої щелепи та неповного посткраніального скелета (п'ять шийних хребців, чотири повні дорсальні хребці, 12 неповних спинних хребців, фрагменти п'яти шийних і п'ять дорсальних реберних пар, частини правої та лівої ключиць і лопаток).

Гордодон вирізнявся серед ранніх синапсид своїми зубами, подібними за розташуванням до зубів ранніх ссавців у контрасті з простими однорідними зубами інших рослиноїдних синапсид. Як і інші едафозаврові, Gordodon мав високий спинний гребінь, утворений невральними відростками хребців. За оцінками, він був досить невеликим, його довжина без хвоста становила 1 м, а вага — 34 кг.

Унікальні серед ранніх синапсидів щелепи та зуби гордодона свідчать про те, що він був одним з перших травоїдних чотириногих, які спеціалізувався на поїданні високопоживних, низькоклітковинних плодів рослин (насіння і фруктоподібних структур).

Опис

Gordodon був відносно невеликим едафозавридом, з приблизною довжиною від голови до стегон близько 1 м, не рахуючи хвоста. Його вага оцінюється в 34 кілограми, що менше половини ваги більшості видів едафозаврів^[2].

Порівняння розмірів *G. kraineri* з людиною

Череп гордодона відносно великий для едафозаврида, його довжина від лоба до потилиці становить 159 міліметрів. Хоча, як і в інших едафозавридів, голова все ще пропорційно мала у порівнянні з тілом.

Спинний гребінь

Як і інші едафозавриди, Gordodon мав велике вітрило, яке підтримувалося надзвичайно подовженими невральними відростками хребців, що простягалися вздовж шиї та всієї його спини. Вітрило гордодона, ймовірно, мало перехідну морфологію між ранніми едафозавридами та едафозавром. На відміну від ранніх едафозаврів, невральні відростки товщі та стиснуті з боків, з майже лезоподібними кінчиками, хоча вони не такі масивні, як в едафозавра.

Історія відкриття

Єдина відома скам'янілість гордодона була виявлена в березні 2013 року Етаном Шутом, студентом геологічного факультету Університету Оклахоми, під час екскурсії. Зразок був знайдений на відкритій місцевості вздовж дороги поблизу міста Аламогордо в окрузі Отеро, штат Нью-Мексико.

Опис зразка був опублікований у 2018 році палеонтологами Спенсером Дж. Лукасом, Ларрі Райнехартом і Метью Селескі, як голотипа нового роду і виду Gordodon kraineri^[1]. Назва роду походить від іспанського слова «gordo», що означає «товстий», та давньогрецького суфікса «-odon» — «зуб», що вказує на його характерні великі передні зуби. Назва також є грою слів з «Alamogordo», назвою міста, неподалік від якого було виявлено скам'янілість. Видова назва kraineri була обрана на честь Карла Крайнера, геолога з Інсбруцького університету, в знак визнання його внеску в палеонтологію та геологію Нью-Мексико.