Guangzhou International Women's Open — міжнародний жіночий тенісний турнір, що проводиться в Ґуанчжоу (КНР) з 2004 року на хардових кортах. Першою чемпіонкою стала китаянка Лі На. Від 2009 року належить до серії WTA International з призовим фондом 250 тисяч доларів і турнірною сіткою, розрахованою на 32 учасниці в одиночному розряді і 16 пар.
Історія
Турнір в провінції Гуандун організовано напередодні сезону-2004 в рамках розширення серії турнірів у регіоні, ставши другим змаганням WTA, що проводиться з того сезону на території Китаю; перший турнір до 2004 року проходив у Шанхаї, а в тому сезоні переїхав до Пекіна.
- Переможниці та фіналістки
Першою учасницею одиночного турніру, яка двічі завоювала чемпіонське звання, стала 2017 року представниця країни-організатора Чжан Шуай. У парах триразовою володаркою титулу також є тенісистка з КНР - Пен Шуай, а по два титули на рахунку відразу групи учасниць: білоруски Тетяни Пучек, китаянок Лі Тін, Сунь Тяньтянь і Сє Шувей, а також індійки Сані Мірзи. Сунь Тяньтянь, крім двох перемог з Лі Тін, ще тричі грала у фіналі в парному розряді, ставши абсолютною рекордсменкою турніру за кількістю зіграних фіналів. Чжан Шуай, Сє Шувей і ще одна китаянка - Янь Цзи - вигравали турнір і в одиночному і в парному розрядах.
Фінали
Одиночний розряд
| Рік
|
Чемпіонка
|
Фіналістка
|
Рахунок
|
| ↓ Турніри WTA Tier III ↓
|
| 2004 |
Лі На |
Мартина Суха |
6–3, 6–4
|
| 2005 |
Янь Цзи |
Нурія Льягостера Вівес |
6–4, 4–0 retired
|
| 2006 |
Анна Чакветадзе |
Анабель Медіна Гаррігес |
6–1, 6–4
|
| 2007 |
Віржіні Раззано |
Ципора Обзилер |
6–0, 6–3
|
| 2008 |
Віра Звонарьова |
Пен Шуай |
6–7(4–7), 6–0, 6–2
|
| ↓ Турніри WTA International ↓
|
| 2009 |
Шахар Пеєр |
Альберта Бріанті |
6–3, 6–4
|
| 2010 |
Ярміла Вулф |
Алла Кудрявцева |
6–1, 6–4
|
| 2011 |
Шанелль Схеперс |
Магдалена Рибарикова |
6–2, 6–2
|
| 2012 |
Сє Шувей |
Лора Робсон |
6–3, 5–7, 6–4
|
| 2013 |
Чжан Шуай |
Ваня Кінг |
7–6(7–1), 6–1
|
| 2014 |
Моніка Нікулеску |
Алізе Корне |
6–4, 6–0
|
| 2015 |
Єлена Янкович |
Деніса Аллертова |
6–2, 6–0
|
| 2016 |
Леся Цуренко |
Єлена Янкович |
6–4, 3–6, 6–4
|
| 2017 |
Чжан Шуай (2) |
Александра Крунич |
6–2, 3–6, 6–2
|
| 2018 |
Ван Цян |
Юлія Путінцева |
6–1, 6–2
|
| 2019 |
Софія Кенін |
Саманта Стосур |
6–7(4–7), 6–4, 6–2
|
| 2020-2022
|
Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
|
| 2023 |
Ван Сю |
Магда Лінетт |
6–0, 6–2
|
| 2024 |
Ольга Данилович |
Керолайн Долегайд |
6–3, 6–1
|
| 2025 |
Енн Лі |
Лулу Сун |
7–6(8–6), 6–2
|
Парний розряд
| Рік
|
Чемпіонки
|
Фіналістки
|
Рахунок
|
| 2004 |
Лі Тін Сунь Тяньтянь |
Ян Шуцзін Юй Їн |
6–4, 6–1
|
| 2005 |
Марія Елена Камерін Еммануель Гальярді |
Нега Уберой Шіха Уберой |
7–6(7–5), 6–3
|
| 2006 |
Лі Тін (2) Сунь Тяньтянь (2) |
Ваня Кінг Єлена Костанич-Тошич |
6–4, 2–6, 7–5
|
| 2007 |
Пен Шуай Янь Цзи |
Ваня Кінг Сунь Тяньтянь |
6–3, 6–4
|
| 2008 |
Марія Коритцева Тетяна Пучек |
Сунь Тяньтянь Янь Цзи |
6–3, 4–6, [10–8]
|
| 2009 |
Ольга Говорцова Тетяна Пучек (2) |
Дате-Крумм Кіміко Сунь Тяньтянь |
3–6, 6–2, [10–8]
|
| 2010 |
Едіна Галловіц Саня Мірза |
Хань Сіньюнь Лю Ваньтін |
7–5, 6–3
|
| 2011 |
Сє Шувей Чжен Сайсай |
Чжань Цзіньвей Хань Сіньюнь |
6–2, 6–1
|
| 2012 |
Тамарін Танасугарн Чжан Шуай |
Ярміла Вулф Моніка Нікулеску |
2–6, 6–2, [10–8]
|
| 2013 |
Сє Шувей (2) Пен Шуай (2) |
Ваня Кінг Галина Воскобоєва |
6–3, 4–6, [12–10]
|
| 2014 |
Чжуан Цзяжун Лян Чень |
Алізе Корне Магда Лінетт |
2–6, 7–6(7–3), [10–7]
|
| 2015 |
Мартіна Хінгіс Саня Мірза (2) |
Сюй Шилінь Ю Сяоді |
6–3, 6–1
|
| 2016 |
Ейжа Мугаммад Пен Шуай (3) |
Ольга Говорцова Віра Лапко |
6–2, 7–6(7–3)
|
| 2017 |
Елісе Мертенс Демі Схюрс |
Монік Адамчак Сторм Гантер |
6–2, 6–3
|
| 2018 |
Монік Адамчак Джессіка Мор |
Данка Ковинич Віра Лапко |
4–6, 7–5, [10–4]
|
| 2019 |
Пен Шуай (4) Лаура Зігемунд |
Алекса Гуарачі Джуліана Ольмос |
6–2, 6–1
|
| 2020-2022
|
Не проводився через пандемію коронавірусної хвороби
|
| 2023 |
Ґо Ханю Цзян Сіньюй |
Ходзумі Ері Ніномія Макото |
6–3, 7–6(7–4)
|
| 2024 |
Катержина Сінякова Чжан Шуай |
Катажина Пітер Фанні Штоллар |
6–3, 6–3
|
| 2025
|
Катажина Пітер Дженіс Тьєн
|
Юдіс Чун Лян Еньшуо
|
3–6, 6–3, [10–5]
|
Посилання
|
|---|
(1990—1993) Сан-Хуан/Дорадо •
(1990) Вічита •
(1990—1991) Альбукерке •
(1990—1991) Нашвілл •
(1990—1992) Бірмінгем •
(1990—1992) Брисбен •
(1990—1992) Женева/Лозанна •
(1990—1992) Індіанаполіс •
(1990—1992) Мемфіс •
(1990—1992) Париж •
(1990—1992) Страсбург •
(1990—1992) Токіо •
(1990–1992, 1994–1998) Бад-Гастайн •
(1990, 1994) Сінгапур •
(1990–2000, 2005–2008) Палермо •
(1990, 2007–2008) Барселона •
(1991–1992) Байонна •
(1992–1993) Куала-Лумпур •
(1992–1997, 2005–2008) Прага •
(1992–1994) Тайбей •
(1993) Гонконг •
(1993) Сан-Марино •
(1993) Саппоро •
(1993–1994) Таранто •
(1993–1994, 1997) Джакарта •
(1993, 1999–2000) Флоріанополіс •
(1993, 1999–2000, 2002) Льєж/Анверс/Брюссель •
(1993–2000, 2001–2008) Окленд •
(1993–2000, 2005–2008) Патая •
(1993) Мельбурн •
(1994–1996, 2000–2002) Шанхай/Пекін •
(1994–1997) Балі •
(1994–2000, 2006–2008) Гобарт •
(1995-1996) Кардіфф •
(1995) Нагоя •
(1996–1999) Бол •
(1996–2000, 2005–2006) Будапешт •
(1997) Кардіфф •
(1998) Стамбул •
(1998) Сопот •
(1998–2000) Богота •
(1998–2000) Братислава •
(1999) Простейов •
(1999) Відень •
(1999–2000) Варшава •
(1999–2001) Кнокке-Гайст •
(1999–2003/2005–2008) Ешторил •
(1999–2008) Ташкент •
(2001) Базель •
(2001–2002) Порто •
(2001–2002) Вайколоа •
(2002–2003) Сарасота •
(2002–2008) Стокгольм •
(2003–2005) Гайдарабад •
(2004–2008) Сеул •
(2005) Модена •
(2005–2008) Форест-Гілл •
(2005–2008) Порторож •
(2005–2008) Фес •
(2006) Канберра
|