HAProxy

HAProxy
АвторWilly Tarreau
РозробникHAProxy Technologiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Перший випуск16 грудня 2001 (2001-12-16)
Стабільний випуск1.8.4 (8 лютого 2018 (2018-02-08))
Операційна системаLinux, FreeBSD, OpenBSD, Solaris (8/9/10), AIX (5.1–5.3)
Мова програмуванняC
ЛіцензіяGNU General Public License Version 2
Репозиторійgithub.com/haproxy
Вебсайтhaproxy.org

HAProxy — вільне програмне забезпечення, проксі-сервер і балансувальник наватаження в системах з високою доступністю. HAProxy працює з запитами застосунків, що передаються з використанням протоколів TCP та HTTP і розповсюджує запити серед багатьох серверів.[1] Він написаний на C[2] і має репутацію швидкого та ефективного (за використанням процесора та оперативної пам'яті) проксі-сервера.[3]

HAProxy використовується багатьма високонавантаженими вебсайтами, в тому числі GitHub, Bitbucket,[4] Stack Overflow,[5] Reddit, Tumblr, Twitter[6][7] та Tuenti[8], а також він задіяний у сервісі OpsWorks, що надає Amazon Web Services.[9]

Історія

HAProxy був створений у 2000[10] році, його автор — Willy Tarreau,[11] один з провідних учасників розробки ядра Лінукс[12], котрий досі підтримує цей проект.

Продуктивність

Сервери, оснащені двохядерними процесорами Opteron або Xeon зазвичай витримують навантаження в межах 15000 — 40000 запитів за секунду, і без проблем можуть обробити весь трафік, який надходить зі швидкістю 2 Гбіт/с під Лінукс.[13] У зв'язку з частим використанням таких серверів у обчислювальних мережах рівня організацій, моніторинг продуктивності HAProxy у масштабованих системах стає все більш важливим завданням. Моніторинг продуктивності по всьому ланцюжку, від клієнта до сервера вебзастосунків, потребує відстежувати показники з фронтендів, бекендів, а також з власне HAProxy хостів.[14] Наразі доступно кілька інструментів для вимірювання продуктивності HAProxy, як з відкритим похідним кодом, наприклад HATop [Архівовано 11 грудня 2016 у Wayback Machine.], так і платні, наприклад Datadog.

Схоже програмне забезпечення

  • Squid
  • Varnish
  • Hipache
  • Træfɪk

Також дивіться

  • LAMP, LYME, та LEAP

Примітки

  1. ↑ MySQL Load Balancing with HAProxy. Severalnines AB. 2011. Архів оригіналу за 8 лютого 2015. Процитовано 19 лютого 2013.
  2. ↑ HAProxy on Freecode. Архів оригіналу за 3 листопада 2017. Процитовано 5 квітня 2013.
  3. ↑ Nuts & Bolts: HAproxy. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2013.
  4. ↑ The inner guts of Bitbucket. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 26 лютого 2015.
  5. ↑ What it takes to run Stack Overflow. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2013.
  6. ↑ HAProxy: they use it!. Архів оригіналу за 17 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2013.
  7. ↑ List of sites using HAProxy. Архів оригіналу за 10 червень 2013. Процитовано 5 квітня 2013. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 10 червня 2013? (довідка) [Архівовано 2013-06-10 у Wayback Machine.]
  8. ↑ Tuenti+WebRTC (Voip2day 2014). Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 30 січня 2017.
  9. ↑ HAProxy layer - AWS Opsworks. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 5 квітня 2013.
  10. ↑ HAProxy: design choices and history. Архів оригіналу за 26 березня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  11. ↑ Willy Tarreau: About me. Архів оригіналу за 2 квітня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  12. ↑ ,LKML: Willy Tarreau: [ANNOUNCE] Linux 2.4.37.11. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 5 квітня 2013.
  13. ↑ haproxy.1wt.eu#plat
  14. ↑ Monitoring HAProxy Performance Metrics. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.

Посилання