HMS Glatton (1871)

Монітор «HMS Glatton» на картині художника-мариніста Вільяма Фредеріка Мітчелла (William Frederick Mitchell) 1881 року.
Історія
Велика Британія
Назва:	HMS Glatton
Будівник:	Chatham Dockyard
Закладений:	10 серпня 1868 року
Спуск на воду:	8 березня 1871 року
Прийнятий:	24 лютого 1872 року
Доля:	розібраний у 1903 році
Основні характеристики
Тип:	брустверний монітор
Водотоннажність:	4 991 т
Довжина:	74,9 м
Ширина:	16 м
Осадка:	5,61 м
Максимальна осадка:	5,92 м
Потужність:	2 780 к.с.
Швидкість:	12 вузлів
Екіпаж:	185
Озброєння:	2 × 305-мм гармати 3 × 57-мм гармати QF 6-pounder Hotchkiss
Бронювання:	Пояс: 250–300 мм Бруствер: 300 мм Башта: 300-360 мм Бойова рубка: 150–230 мм Палуба: 76 мм

«Глеттон» (англ. HMS Glatton) — брустверний монітор, що перебував на службі у Британському Королівського флоті наприкінці 19 століття. Через конструктивні особливості більшу частину часу перебував у резерві. 

Корабель розробив сер Едуард Рід за певною формулою, визначеною Радою Адміралтейства. Сам конструктор сказав: "немає корабля, про мету побудови якого я знав би менше, ніж «Глеттон». Він була розроблений у точній відповідності з вказівками, які я отримав, щодо мети яких мене ніколи не поінформували". Контролер, Четвертий морський лорд, заявив, що корабель мав використовуватись для "захисту наших власних гаваней і рейдів, і для нападу на ворожі". Насправді, вкрай низька висота надводного борту, здавалося б, виключала участь корабля у будь-яких морських операціях, крім тих, що відбувалися за спокійної погоди і відсутності хвиль. Висота борту корабля над ватерлінією не перевищувала 1,3 метра. Водночас американські монітори мали досвід виживання у штормах, а у порівнянні з ними конструкція «Глеттона» була поліпшена за рахунок наявності бруствера, який захищав від затоплення гарматну башту та люки, що вели у середину корабля.

Корабель був спроектований таким чином, що, хоча обидві гармати головного калібру (25-тонні, 305 міліметрові, нарізні) монтувалося в одній башті, теоретично не було б жодної точки на горизонті, на яку б не можна було б навести хоча б одну гармату, незалежно від орієнтації корабля. Щоб досягти цього, надбудова була зроблена дуже вузькою, аби менше обмежувати сектор обстрілу. Виглядає, що впливами, які здійснювали б на надбудови власні снаряди, знехтували.

За словами адмірала Джорджа Александра Балларда, який служив на моніторі молодшим офіцером, обмежувачі для стрільби, які б запобігали враженню гарматами власної надбудови були встановлені лише не через кілька років служби корабля.

«Глеттон» був один з найкраще захищених кораблів свого часу. Приблизно 35% його водотоннажності було виділено на броньовий захист.

Корабель був введений в експлуатацію в 1872 році, але одразу був зарахований до резерву і використовувався в якості тендера школи артилеристів Королівського флоту.  1878 року корабель включили до Ескадри спеціального призначення. У липні того ж року монітор взяв участь у навчаннях з бойовими стрільбами. ^[1] У 1881 році корабель було пристосовано до застосування 360 міліметрових торпед. Крім того його озброєння посилили трьома 57 міліметровими скорострільними гарматами та чотирма кулеметами Гатлінга для захисту від міноносців. ^[2] У 1887 році монітор спеціально ввели до складу флоту для участі у маневрах, під час яких корабель разом з броненосцем берегової оборони «Принс Альберт» здійснював оборону гирла Темзи. Це єдина зафіксована участь «Глеттона» у морських операціях. Після цього корабель перевели у резерв другого класу, потім резерв флоту, а з квітня 1902 року - резерв верфі ^[3] до моменту продажу 1903 року.

• Oscar Parkes British Battleships ISBN 0-85052-604-30-85052-604-3
• Conway All the World's Fighting Ships ISBN 0-85177-133-50-85177-133-5