HMS Grampus (N56)
| «Грампус» (N56) | ||
|---|---|---|
| HMS Grampus (N56) | ||
![]() | ||
| Британський однотипний підводний човен типу «Грампус» «Роквол» | ||
| Верф | ||
| Під прапором | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Сингапур, Мальта | |
| На честь | десятий корабель флоту на ім'я «Грампус»[Прим. 1] | |
| Замовлення | 1 березня 1934 | |
| Закладений | 20 серпня 1934 | |
| Спуск на воду | 25 лютого 1936 | |
| Введений до складу флоту | 10 березня 1937 | |
| На службі | 1937–1940 | |
| Загибель | 16 червня 1940 року затоплений біля Сицилії італійськими міноносцями «Чірче», «Кліо», «Калліопе» і «Поллуче» | |
| Сучасний статус | затоплений | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Війна на Тихому океані Битва на Середземному морі | |
| Проєкт | ||
| Класифікація ПЧ | підводний мінний загороджувач | |
| Тип ПЧ | типу «Грампус» | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 15,5 вузлів (28,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 8,75 вузлів (16,2 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 90 м | |
| Гранична глибина занурення | 150 м | |
| Дальність плавання | 9 200 миль (15 000 км) на швидкості 11 вузлів (надводна) 70 миль (130 км) на швидкості 4 вузли (підводна) | |
| Екіпаж | 59 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 82 м | |
| Ширина корпусу найб. | 8,5 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,85 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 332 тонни | |
| Водотоннажність підводна | 1 922 тонни | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Admiralty 2 × електродвигуни |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 3 300 к.с. (дизелі) 1 630 к.с. (електродвигун) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 102-мм корабельна гармата Mk.XII | |
| Торпедно- мінне озброєння |
6 × 533-мм торпедних апаратів 12 торпед 50 мін | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі | 4-та флотилія ПЧ |
| Операції | 3 походи |
«Грампус» (N56) (англ. HMS Grampus (N56) — військовий корабель, підводний мінний загороджувач, головний у своєму типі Королівського військово-морського флоту Великої Британії часів Другої світової війни.
Історія створення
Підводний човен «Грампус» був закладений 20 серпня 1934 року на верфі компанії Chatham Dockyard у Чатемі. 25 лютого 1936 року він був спущений на воду, а 10 березня 1937 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія служби
Підводний човен брав обмежену участь у Другій світовій війні, здійснивши три бойових походи біля берегів Малайського архіпелагу.
На початку Другої світової війни «Грампус» входив до 4-ї флотилії підводних човнів на Китайській станції, з базуванням у Сінгапурі. 13 квітня, після нетривалого заходу до Гонконгу човен вийшов до Середземного моря. «Грампус» прибув на Мальту і 13 травня 1940 року був включений до складі Середземноморського флоту.
З травня базувався на Мальті разом з плавучою базою підводних човнів «Медвей» та підводними човнами «Олімпус», «Одін», «Орфеус» і «Роквол».
16 червня 1940 року під час першого бойового походу в Середземне море «Грампус» встановлював мінні поля біля Сиракуза, був виявлений кораблями противника і затоплений італійськими міноносцями «Цірце», «Кліо», «Каліопе» і «Полюс».
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- HMS Grampus (N 56). на uboat.net. (англ.)
Література
- Akermann, Paul (2002). Encyclopaedia of British Submarines 1901—1955 (reprint of the 1989 ed.). Penzance, Cornwall: Periscope Publishing. ISBN 1-904381-05-7.
- Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- McCartney, Innes (2006). British Submarines 1939—1945. New Vanguard. Vol. 129. Oxford, UK: Osprey. ISBN 1-84603-007-2.
