HMS Jed (K235)
| «Джед» (K235) | ||
|---|---|---|
| HMS Jed (K235) | ||
 | ||
| Однотипний з «Джед» британський фрегат «Анчуса» | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | фрегат класу «Рівер» | |
| Держава прапора | .svg.png){kind=small} Велика Британія
| |
| Належність |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| На честь | другий корабель флоту на ім'я «Джед», на честь річки Джед | |
| Корабельня | Charles Hill & Sons Ltd, Бристоль
| |
| Замовлено | 11 лютого 1941 | |
| Закладено | 27 вересня 1941 | |
| Спущено на воду | 30 липня 1942 | |
| Введено в експлуатацію | 30 листопада 1942 | |
| На службі | 1942–1946 | |
| Статус | 25 травня 1957 року розібраний на брухт у Мілфорд Гейвен | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1390 тонн (стандартна) 1 860 тонн (повна) | |
| Довжина | 86,3 м | |
| Ширина | 11,13 м | |
| Висота | 2,74 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × водотрубні котли Admiralty 2 × парових турбіни | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 5 500 к.с. (4 100 кВт) | |
| Швидкість | 20 вузлів (37 км/год) | |
| Дальність плавання | 7 200 миль (13300 км) на швидкості 12 вузлів (22 км/год) | |
| Екіпаж | 107 офіцерів та матросів | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 (2 × 1) × 102-мм гармати QF 4 inch Mk XIX в установці CP Mk.XXIII 1 × 76-мм корабельна гармата QF 12-pounder 12 cwt | |
| Торпедно-мінне озброєння | 1 протичовнова РСЗВ «Хеджхог» до 150 глибинних бомб | |
| Зенітне озброєння | 10 × 20-мм автоматичних зенітних гармат «Ерлікон» | |
| Радіолокаційне озброєння | 1 × SW1C або 2C радар, 1× типу 123A або типу 127DV сонар | |
«Джед» (англ. HMS Jed (K235) — військовий корабель, фрегат класу «Рівер» Королівського військово-морського флоту Великої Британії та ВМС США за часів Другої світової війни.
Фрегат «Джед» був закладений 27 вересня 1941 року на верфі компанії Charles Hill & Sons Ltd у Бристолі. 30 липня 1942 року він був спущений на воду, а 30 листопада 1942 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.
Історія
Як фрегат класу «Рівер», «Джед» був одним із 151 фрегата, спущених на воду між 1941 і 1944 роками для використання в ролі корабля протичовнового ескорту транспортних конвоїв, що отримали назву на честь річок у Великій Британії. Кораблі були спроектовані військово-морським інженером Вільямом Рідом з компанії Smith's Dock Company з Саут-Бенк-он-Тіс, щоб мати витривалість і протичовнові спроможності шлюпів класу «Блек Свон», водночас бути швидкими та дешевими у будівництві, з можливістю їх будувати на цивільних верфях з використанням обладнання (наприклад, поршневих парових двигунів замість турбін) та будівельних технологій, вперше використаних при будівництві корветів класу «Флавер». Його метою було вдосконалення класів ескорту конвоїв, що перебували на озброєнні Королівського флоту на той час, включаючи клас «Флавер».
У лютому 1943 року «Джед» діяв у складі 1-ї ескортної групи, яка виконувала обов'язки з супроводу конвоїв у Північній Атлантиці. 6 травня після прибуття до Західних підходів із Сент-Джонса на підтримку конвою «Джед» разом із шлюпом «Пелікан» за допомогою радара виявили підводний човен і розпочали переслідування. В результаті полювання на човен німецький U-438 був знищений «Пеліканом». 19 травня 1943 року фрегат разом з однотипними «Спей» і «Вір» і шлюпом «Сеннен» діяли в тильній частині конвою і південно-східніше мису Фарвель помітили U-954 на поверхні. Підводний човен випустив свої торпеди перед аварійним зануренням, але на щастя для союзників, жодне судно не було уражене. Незабаром після цього «Джед» разом з шлюпом «Сеннен» глибинними бомбами затопив німецький підводний човен U-954. Загинув весь екіпаж, серед загиблих був лейтенант-цур-зее Петер Деніц, син грос-адмірала Карла Деніца.
14 червня 1943 року у Північній Атлантиці, південно-західніше Ісландії, глибинними бомбами британського фрегата «Джед» і шлюпа «Пелікан» був затоплений човен U-334 з усім екіпажем у 47 осіб.
26 серпня, перебуваючи на патрулюванні в Біскайській затоці, «Джед» разом із п'ятьма іншими протичовновими кораблями пошкодив U-340 глибинними бомбами. У вересні він повернувся в Північну Атлантику, виконуючи обов'язки супроводу на маршруті Сполучене Королівство — Гібралтар.
Див. також
- Фрегати класу «Кептен»
- Júpiter (F-11)
- HMCS Mulgrave (J313)
- Миколаїв (фрегат)
- HMS Hythe (J194)
- Звонкій (міноносець)
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- HMS Jed (K 235). на uboat.net. (англ.)
Література
- Preston, Antony; Raven, Alan (1982). Flower Class Corvettes. London: Arms and Armour Press. ISBN 0-85368-559-2.