HMS M15
| Монітор M15 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Монітор M15 поблизу Мудросу, 1916 рік | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | Монітори однойменного класу | |
| Держава прапора |  Військово-морські сили Великої Британії
| |
| Спущено на воду | 28 квітня 1915 року | |
| Статус | 11 листопада 1917 року потоплений підводним човном UC-38 | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 540 тонн | |
| Довжина | 54,03 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 2,06 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 бойлери Парова машина | |
| Потужність | 800 к.с. | |
| Швидкість | 11 вузлів | |
| Екіпаж | 69 чоловіків | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX—X» 1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt» 1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss» | |
«M15» (англ. HMS M15) — монітор однойменного класу, побудований у Першу світову війну.
Конструкція
Призначений для обстрілів берегових цілей, як основне озброєння lM15'-отримав одну 9,2-дюймову гармату Mk X, яка зберігалася як запасна для крейсерів класу «Дрейк» і «Кресі».[1] Крім того, на моніторі встановили 76,2-мм гармату, а також 57-міліметрову зенітку. Корабель мав паровий двигун потрійного розширення потужністю до 800 кінських сил, що забезпечував швидкість до 11 вузлів. Екіпаж складався з 69 офіцерів і матросів.
Будівництво
«M15» було замовлено в березні 1915 року в рамках Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Він був закладений на верфі Вільяма Грея в Хартлпулі в березні 1915 року, спущений на воду 28 квітня 1915 року та завершений у червні 1915 року.
Перша світова війна
У липні 1915 року «M15» відбуксирували на Мальту, де монітор отримав основне озброєння. Потім він перейшов до Мудроса, а пізніше був залучений до оборони Суецького каналу.
Зокрема 15 серпня 1916 року разом з однотипним «M21» надавав підтримку у відбитті османських атак на Романі. Після бомбардування Гази в рамках Третьої битви при Газі, 11 листопада 1917 року, M15 та есмінець «Стонч» на стоянці були торпедовані німецьким підводним човном UC-38. 26 членів екіпажу «M15» загинули.[2]
Посилання
- ↑ Randal Gray (ed) (1985). Conway's All The Worlds Fighting Ships, 1906-1921. Conway Maritime Press. с. 48. ISBN 0-85177-245-5.
- ↑ Буянов, Дмитрий (31.07.2019). Мониторы от Палестины до Венеции. Warspot (російська) . Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 16.09.2019.
Список літератури
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., «British Warships 1914—1919», (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7
