HR 6819
 | |
| Історія дослідження | |
|---|---|
| Дата відкриття | рік |
| Дані спостережень (Епоха J2000.0[1]  ) | |
| Пряме піднесення | 4,787113247 радіан[1] |
| Схилення | −1 радіан[2] |
| Відстань | пк |
| Видима зоряна величина (V) | m |
| Сузір'я | Телескоп[3] |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | км/c |
| Власний рух за прямим піднесенням | mas/рік |
| Власний рух за схиленням | mas/рік |
| Паралакс (π) | 2,7122 ± 0,1187 кутова мілісекунда[2] |
| Абсолютна зоряна величина (V) | m |
| Спектральні характеристики | |
| Спектральний клас | B2V[4] |
| B−V | |
| U−B | |
| Змінність | еруптивна змінна зоря[5] |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | M☉ |
| Радіус | R☉ |
| Вік | років |
| Температура | K |
| Світність | L☉ |
| Металічність | |
| Обертання | 180 ± 10 км/с[6] |
| Елементи орбіти | |
| Період (P) | років |
| Велика піввісь (a) | а.о. |
| Ексцентриситет (e) | |
| Эпоха периастра (T) | ° |
| Аргумент перицентра (ω) | ° |
| - | |
| Інформація у базах даних | |
| SIMBAD | HD 167128 |
| Зоряна система | |
| Зоря має кілька компонентів Їх параметри: | |
HR 6819 (також відома як HD 167128 або QV Телескопа, QV Telescopii) — потрійна зоряна система, що знаходиться у південному сузір'ї Телескоп, а саме у його південно-західній частині, біля межі з сузір'ями Павич і Жертовник. Система виглядає як досить тьмяна змінна зоря, видима неозброєним оком; видима зоряна величина варіюється від 5,32 до 5,39. Знаходиться на відстані приблизно 1120 світлових років від Сонця і віддаляється від нас зі швидкістю приблизно 9,4 км/с.
У дослідженні, опублікованому у травні 2020 року, стверджується, що QV Telescopii містить чорну діру, і у випадку повного підтвердження даної гіпотези HR 6819 стане найближчою до Сонця відомою чорною дірою (а також першою, що розташована у системі, видимій неозброєним оком).[7]
Спостерігати систему можна лише на південь від 33-го градусу північної широти.
Каталогізація
HR 6819 — це позначення даного об'єкта у Каталозі яскравих зір. У Каталозі Генрі Дрейпера система записана як HD 167128, а у каталозі об'єктів телескопа Гіппаркос — як HIP 89605.[8] Через те, що яскравість об'єкта варіюється, назва записується як QV Telescopii, таким чином позначаючи, що це 330-та підтверджена зоря змінної яскравості (за винятком зір з позначеннями Баєра) у сузір'ї Телескоп.[9]
Компоненти системи
HR 6819 — ієрархічна потрійна зоряна система, що містить класичну Be-зорю, позначену B, з невідомим поки періодом обертання, і внутрішню систему, що складається з зорі класу B III (період 40,3 днів, позначена як Aa) і чорної діри без акреційного диска (масою від 5,4 сонячник), позначену як Ab.[10]
HR 6819 вважалася одиничною зорею[11] до 2009-го року, коли астроном Моніка Майнц (Monika Maintz) у своєму дослідженні з'ясувала, що спектр об'єкта містить сигнатуру двох зір. Втім, ґрунтовному аналізу заважала обмежена видимість системи. Група астрономів, очолювана Томасом Рівініусом (Thomas Rivinius) здійснила більш точні виміри радіальної швидкості, на основі яких було зроблено висновок про існування у системі невидимої чорної діри зоряної маси.[10]
QV Tel Aa
Головний компонент системи Aa (раніше позначався A[10]) — зоря класу B III, блакитний гігант, масою від 5 до 6 сонячних, і температурою 16…18 кілокельвін. Ця зоря і інша зоря-компаньйон (невидима з Землі) формують подвійну зорю з періодом приблизно 40,33 днів.[10]
Джерела
- ↑ а б Collaboration G. Gaia Data Release 3 // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2022. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1355
- ↑ а б в Collaboration G. Gaia Early Data Release 3 // VizieR Online Data Catalog / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — VizieR, 2020. — doi:10.26093/CDS/VIZIER.1350
- ↑ а б E. Anderson, Ch. Francis XHIP: An extended hipparcos compilation // Ast. Lett. / R. Sunyaev — Nauka, Springer Science+Business Media, 2012. — Vol. 38, Iss. 5. — P. 331–346. — ISSN 1063-7737; 1562-6873; 0320-0108 — doi:10.1134/S1063773712050015 — arXiv:1108.4971
- ↑ а б Curé, M. Stellar parameters and H α line profile variability of Be stars in the BeSOS survey // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2018. — Vol. 474, Iss. 4. — P. 5287–5299. — 13 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STX3075 — arXiv:1711.08675
- ↑ а б N. N. Samus’, Kazarovets E. V., Durlevich O. V. et al. General catalogue of variable stars: Version GCVS 5.1 // Astronomy Reports / D. Bisikalo — MAIK Nauka/Interperiodica, Springer Science+Business Media, 2017. — Vol. 61, Iss. 1. — P. 80–88. — ISSN 1063-7729; 1562-6881; 0004-6299 — doi:10.1134/S1063772917010085
- ↑ а б Bodensteiner, J., Shenar, T., Mahy, L. et al. Is HR 6819 a triple system containing a black hole? An alternative explanation // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2020. — Vol. 641. — P. 16. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202038682 — arXiv:2006.10770
- ↑ «Практично у вас на подвір'ї»: чорна діра так близько, що її можна знайти без телескопа. BBC. 9 травня 2020. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 9 травня 2020.
- ↑ HD 167128. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 14 лютого 2020.
- ↑ Samus, N.N.; Kazarovets, E.V.; Durlevich, O.V.; Kireeva, N. N.; Pastukhova, E.N. (2017). General Catalogue of Variable Stars. Astronomy Reports. 5.1. 61 (1): 80—88. Bibcode:2017ARep...61...80S. doi:10.1134/S1063772917010085.
- ↑ а б в г Rivinius, Th.; Baade, D.; Hadrava, P.; Heida, M.; Klement, R. (2020). A naked-eye triple system with a nonaccreting black hole in the inner binary. Astronomy & Astrophysics. 637 (L3): 11. arXiv:2005.02541. Bibcode:2020A&A...637L...3R. doi:10.1051/0004-6361/202038020.
- ↑ Eggleton, P.P.; Tokovinin, A.A. (Вересень 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 389 (2): 869—879. arXiv:0806.2878. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.