Hedera maroccana

Hedera maroccana
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Аралієві (Araliaceae)
Рід:	Плющ (Hedera)
Вид:	H. maroccana
Біноміальна назва
Hedera maroccana McAll., 1993

Hedera maroccana (укр. Плющ марокканський) — вид вічнозелених рослин роду плющ (Hedera), родини аралієвих. Він провів цитологічні та морфологічні дослідження виявивши іншу кількість хромосом: 2n=48.

Раніше його часто класифікували як підвид плюща канарського (Hedera canariensis). Однак Г’ю Макаллістер у 1993 році провів цитологічні та морфологічні дослідження довівши, що у H. maroccana волоски мають більше променів і зростаються ітакше, ніж у європейських видів, а також іншу кількість хромосом: 2n=48.

Це багаторічна дерев'яниста ліана, яка здатна підійматися на висоту до 20–30 метрів чіпляючись за будь-яку опору своїм корінням, також зростає як ґрунтопокривна. Має пагони двох типів: вегетативні (стерильні), що повзуть за допомогою коренів-присосок, та репродуктивні (фертильні), які ростуть без присосок і несуть суцвіття.

Молоді пагони мають характерний червонувато-пурпуровий або темно-бордовий відтінок. З віком кора стає сіро-коричневою, поздовжньо тріщинуватою.

На відміну від багатьох інших видів, опушення складається з зірчасто-щитоподібних лусочок (тріхом). Вони мають багато променів (зазвичай 8–12), які зрослися біля основи на 1/4–1/2 своєї довжини, що надає їм вигляду маленьких зірочок під мікроскопом.

Для виду чітко виражена гетерофілія. Листя вегетативних пагонів велике (до 10–15 см), шкірясте, темно-зелене. Має 3–5 неглибоких лопатей. Основа листка серцеподібна (кордатна). Колір черешків часто збігається з кольором стебла (пурпуровий). На репродуктивних пагонах листя цілісне, від яйцеподібного до ромбічного, без лопатей. Верхівка загострена, основа клиноподібна або округла.

Суцвіття — прості парасольки, які можуть бути поодинокими або зібраними в невеликі китиці. Квітконоси вкриті густими зірчастими лусочками.

Квіти дрібні, двостатеві, актиноморфні, п'ятичленні, жовтувато-зелені, зібрані в зонтики. Пелюстки зеленувато-жовті, відігнуті назад під час цвітіння. Пилкові зерна дрібні.

Плоди — кулясті ягоди-кістянки діаметром 6–10 мм. При дозріванні набувають насиченого чорного кольору. Містять 2–5 насінин. Дозрівають наприкінці зими або навесні.

Природний ареал поширення Північна Африка, зокрема Марокко (Атлаські гори) та прилеглі райони Алжиру. Рослина віддає перевагу вологим субтропічним лісам, ущелинам та кам'янистим місцинам, де є захист від прямого палючого сонця.

Інтродукований на Канарські острови (особливо поширена в туманних лаврових лісах де домінує аполонія) та в деякі регіони Південної Європи (Іспанія, Португалія). Через свою декоративність він часто використовується в ландшафтному дизайні як ґрунтопокривна рослина або для вертикального озеленення.

• McAllister, H.A. (1993). The Genus Hedera. Curtis's Botanical Magazine (англ.).
• Valdés, B.; Rejdali, M.; Achhal El Kadmiri, A.; Jurado, J.L.; Montserrat, J.M. (2002). Checklist of Vascular Plants of North Morocco with Identification Keys (англ.). Т. 1. Consejo Superior de Investigaciones Científicas.
• POWO (Plants of the World Online). Hedera maroccana McAll. powo.science.kew.org (англ.). Royal Botanic Gardens, Kew. Процитовано 22 травня 2024. — Офіційна база Королівських ботанічних садів у К'ю.
• Rutherford, A.; McAllister, H.A.; Mill, R.R. (1993). New taxa and combinations in Hedera (Araliaceae). Edinburgh Journal of Botany (англ.). 50 (3): 329—332.