Heliosciurus mutabilis
| Heliosciurus mutabilis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Heliosciurus |
| Вид: | H. mutabilis
|
| Біноміальна назва | |
| Heliosciurus mutabilis (Peters, 1852)
| |
Heliosciurus mutabilis — вид гризунів родини Sciuridae. Зустрічається в Малаві, Мозамбіку, Танзанії, Замбії та Зімбабве. Її природні середовища існування — це субтропічні або тропічні вологі низинні ліси, субтропічні або тропічні вологі гірські ліси, волога савана та субтропічні або тропічні високогірні луки.
Характеристики
Це середня або велика вивірка роду, яка досягає середньої довжини голови й тулуба приблизно від 21,7 до 26,9 сантиметра, довжини хвоста приблизно від 23,5 до 30,2 сантиметра та ваги приблизно від 330 до 380 грамів. Самиці в середньому трохи менші за самців. Довжина задніх лап становить приблизно від 46 до 60 міліметрів, довжина вуха – від 13 до 19 міліметрів[2][3]. На відміну від інших видів роду, H. mutabilis характеризується дуже мінливим сезонним малюнком хутра[3]. Тварини зазвичай мають коричневий або червонувато-коричневий, грубий волосяний покрив. Волосся на спині має коричневу основу, дві світліші та одну піщану смугу посередині, а також кремово-білий кінчик[2]. Голова, щоки та ноги мають колір того ж кольору, що й хутро на спині, нижня сторона світліша та чіткіше окреслена порівняно з боками. Хвіст порівняно довгий, становить приблизно 112% довжини голови й тулуба; він тонкий і коричневий, має чітко помітні світло-кремово-білі до піщано-коричневі кільця. Кінчик хвоста може бути червонувато-коричневим до кольору кориці[2]. Під час линяння забарвлення спини змінюється на коричне, червонувато-коричневе або каштаново-коричневе, потім поступово стає блідішим і чорнувато-коричневим. У багатьох особин линяння відбувається плямами, тому хутро на спині може утворювати мозаїку зі свіжого та старого хутра. Такий тип линяння поки що відомий лише у цього виду вивірок[2].
Спосіб життя
H. mutabilis мешкає у вічнозелених тропічних лісах у низовинах та гірських районах до висоти близько 2100 метрів, а також у густіших насадженнях та заростях брахістегії та юльбернардії вздовж річок та в прибережних районах[2][3]. Цей вид веде денний спосіб життя та не дуже соціальний, живе переважно поодинці або з одним партнером. Ці тварини живуть на деревах і будують гнізда в дуплах дерев або в густих ліанах у верхніх ярусах дерев. Вони харчуються переважно плодами кігелії та листям плюща, але також їдять інші частини рослин, фрукти, горіхи і навіть комах та яйця. Вони швидко бігають по гілках і гілочках у верхівках дерев[3]. Коли тварини перебувають під загрозою, вони видають гучні крики та піднімають хвости; іноді вони щільно притискаються до гілок або ховаються в дуплі дерева[2]. Даних про репродуктивну поведінку мало[3].
Примітки
- ↑ Cassola, F. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Heliosciurus mutabilis. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T9831A115094804. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T9831A22260214.en. Процитовано 05.06.2025.
- ↑ а б в г д е D.C.D. Happold: Heliosciurus mutabilis, Mutable Sun Squirrel. In: Jonathan Kingdon, David Happold, Michael Hoffmann, Thomas Butynski, Meredith Happold und Jan Kalina (ред.): Mammals of Africa Volume III. Rodents, Hares and Rabbits. Bloomsbury, London, 2013, P. 64–65; ISBN 978-1-4081-2253-2
- ↑ а б в г д Richard W. Thorington Jr., John L. Koprowski, Michael A. Steele: Squirrels of the World. Johns Hopkins University Press, Baltimore, 2012; P. 225–226. ISBN 978-1-4214-0469-1