Ikaruga

Ikaruga
Розробник	Treasure G.rev
Видавець	Treasure Sega ESP Software PAL Atari
Дистриб'ютор	Steam, Nintendo eShop, Google Play, Microsoft Store, PlayStation Store і Epic Games Store
Жанр(и)	Shoot 'em up
Платформа	Аркадний автомат  Dreamcast  GameCube  Microsoft Windows  Android Xbox Live Arcade
Дата випуску	Arcade 20 грудня 2001 Dreamcast 5 вересня 2002 GameCube 16 січня 2003 15 квітня 2003 PAL 23 травня 2003 Xbox Live Arcade 9 квітня 2008 Android 18 січня 2013 Microsoft Windows 18 лютого 2014
Режим гри	однокористувацький, гра вдвох
Мова	англійська[1] і японська[1]
Вік. обмеження	ESRB: E
Творці
Продюсер	Treasure
Режисер(и)	Hiroshi Iuchid
Композитор(и)	Hiroshi Iuchid
Технічні деталі
Носій	CD-ROM, завантаження з Мережі
Офіційний сайт

Ikaruga (яп. 斑鸠) — відеогра жанру shoot 'em up 2001 року, розроблена і видана Treasure. Гра була випущена 2001 році для аркадної системи Sega NAOMI, згодом на Dreamcast в Японії, а потім у всьому світі на GameCube, і на Xbox Live Arcade 9 квітня 2008. 18 січня 2013 гра була портована на Android^[2], 18 лютого 2014 на Microsoft Windows. Ikaruga є духовним послідовником ранішої гри Treasure — Radiant Silvergun.

Геймплей складається зі стрільби по ворогах, які мають, завдяки використовуваній енергії, дві полярності: чорну або білу (червону або синю). Літак гравця може змінювати полярність, отримуючи переваги чи навпаки, вразливість.

Гравець керує літаком, що повинен знищувати численних ворогів шляхом стрілянини і уникати їхніх атак. При цьому його літак руйнується від навіть одного влучання, або доторку до ворога. Він, як і вороги, може мати дві полярності: чорну або білу. Полярність визначає вразливість і кількість очок за влучні постріли^[3].

Гра складається з 5-и рівнів. Кожен рівень в кінці оцінюється, відповідно до влучань, набраних очок і витрат життів, за шкалою від C до S++. Є три рівні складності: Легкий, Середній і Важкий. Боси, які зустрічаються в кінці кожного рівня, атакують впродовж певного часу, після чого відступають, якщо не будуть доти знищені^[4].

Ikaruga, хоч і має двовимірний ігровий процес, використовує повністю тривимірні фони і моделі. Орієнтацію екрану можна змінювати з вертикальної на горизонтальну.

Геймплей Ikaruga побудований на взаємодії полярностей. Тільки кулі протилежної полярності можуть знищити літак гравця. Якщо куля влучає в літак, коли він має таку саму полярність, куля поглинається і заряджає спеціальну шкалу. Коли шкала хоч трохи заповнена, її заряд можна використати для пострілу з потужної самонавідної зброї, але рівень заряду визначає кількість і силу самонавідних пострілів. Перемикання полярності літака також змінює колір його куль, які вражають ворогів обох полярностей, але протилежні завдають вдвічі більше ушкоджень. Боси і скупчення звичайних ворогів можуть обстрілювати кулями різної полярності одночасно, тому гра вимагає швидкої реакції та продумування тактики^[4].

Гра має систему «ланцюжків» ворогів, коли три вороги тієї ж полярності руйнуються послідовно. Що більше підряд ворогів знищується таким чином, тим більше очок за це дається, зрештою нагороджуючи гравця додатковими життями для літака^[4].

Максимум зараховується 8 «ланцюжків», що дає до 25600 очок^[5].

Передісторія до гри подається в буклеті, що постачається в комплекті з грою. Між рівнями з'являються текстові повідомлення з думками пілота.

За кілька років до подій гри в невеликій острівній державі Хорай (Horai) було знайдено кристалічний об'єкт, який дав країні величезну силу і допоміг розвинути технології. Лідер нації, Тенро Хорай (Tenro Horai), назвав об'єкт «Силою богів». Незабаром Тенро та його послідовники, які називали себе «Божественними», почали завойовувати сусідні країни одну за одною «в ім'я миру».

Федерація Тенкаку (Tenkaku) виступила проти Хорай. Вона використовувала винищувачі Хіттекай (Hitekkai), але зрештою програла і була майже повністю знищена. Однак, один пілот на ім'я Шинра (Shinra, яп. 森羅) вижив після того, як був збитий.

Він впав в селі під назвою Ікаруґа, населеному літніми людьми, вигнаними Хорай, які витягли Шинру з-під уламків і вилікували його. Шинра пообіцяв перемогти Хорай, і сільські жителі доручили йому винищувач «Ікаруґа», розроблений колишнім інженерним генієм Аманаї (Amanai, яп. 天内) і Казаморі (Kazamori, яп. 風 守) за підтримки сільських лідерів. Схований в секретному підземному бункері і запущений за допомогою транспортного пристрою під назвою «Меч Акала^[6]», цей винищувач використовував обидві полярності енергії Хорай, і міг перемикатися між ними, бо його склали з частин двох літаків.

При грі вдвох до Шинри приєднується жінка Каґарі (Kagari, яп. 篝), найманець Хорай, яка зазнала поразки від Шинри і перейшла на його бік, коли той пощадив її. Її корабель, «Ґінкей» (Ginkei), модифікований жителями Ікаруґи, отримав такі ж можливості, як і літак Шинри.

Спочатку Radiant Silvergun задумувалася як трилогія, і Ikaruga розроблялася як пряме продовження під кодовою назвою «Project RS-2»^[7][8]. Потім Ikaruga описувалася як духовне продовження Radiant Silvergun^[9].

Ikaruga почав розробляти Хіроші Іучі вдома у вільний час, коли Treasure зосередилася на створенні Sin and Punishment (2000). Іучі розробив прототип, отримуючи допомогу від програміста Ацутомо Накагави^[9]. Ikaruga має спільні основні елементи ігрового процесу з попереднім шутером Treasure, Radiant Silvergun (1998). Елементи полярності схожі на ті, що були в їхній попередній грі Silhouette Mirage (1997)^[9][10][11]. Іучі використав спрайти з Radiant Silvergun, щоб завершити прототип. Унікальною особливістю оригінального дизайну був обмежений боєзапас, який треба було поповнювати, поглинаючи ворожі кулі^[9].

Ikaruga була навмисно розроблена, щоб кинути виклик умовностям стандартного ігрового дизайну та зробити гру складною не через потребу в ухиленні від пострілів, а через потребу вчасно змінювати полярності^[8]. Темп гри дотримується підходу «гора» та «долина», де музика та екшн досягають піку, потім настає меланхолійна атмосфера, щоб заново наростити темп^[9].

Невдовзі після виходу гра отримала неоднозначний прийом. Але порти для Xbox 360, Windows та Switch отримали позитивні відгуки.

IGN визнав Ikaruga третім найкращим 2D-шутером усіх часів^[12]. Адам Сміт з Rock, Paper, Shotgun назвав Ikaruga однією з найвидатніших робіт Treasure та «однією з найдосконаліших ігор, у які він коли-небудь грав»^[13]. Курт Калата з Hardcore Gaming 101 поділяв подібні думки, назвавши її однією з найпопулярніших ігор Treasure та «одним із найвидатніших шутерів усіх часів»^[11]. У 2020 році журнал Slant поставив Ikaruga на 92-ге місце у своєму списку 100 найкращих відеоігор усіх часів, високо оцінивши унікальний ігровий процес із полярністю, заявивши, що він «стильно відроджує жанр»^[14].

• Ikaruga на Giantbomb [Архівовано 22 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Ikaruga на Mobygames [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Детальна інформація про гру та опис сюжету на Gamefags [Архівовано 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
• Оцінки і рецензії на Metacritic [Архівовано 8 лютого 2015 у Wayback Machine.]