Juntos por el Cambio

Juntos por el Cambio
Країна Аргентина Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування12 червня 2019 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідеологіясоціал-демократія[1] і лібералізм[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиціяправоцентризм[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Партії-члениГромадянський радикальний союз, Республіканська пропозиція і Civic Coalition ARId Редагувати інформацію у Вікіданих
Офіційний сайтjxc.com.ar Редагувати інформацію у Вікіданих

Разом до змін (ісп. Juntos por el Cambio[4], скорочено JxC або Juntos) — аргентинська політична коаліція, яка є продовженням альянсу Cambiemos, який переміг на президентських виборах у 2015 році . Він був створений для участі у виборах 2019 року з метою досягнення переобрання Маурісіо Макрі. Після поразки на цих виборах вона залишилася основною опозиційною коаліцією в Аргентині. Її очолив колишній президент Маурісіо Макрі, але його лідерство було поставлено під сумнів після поразки на виборах 2019 року.[5] Основними політичними партіями були Республіканська пропозиція, Радикальне громадянське об'єднання, Громадянська коаліція ARI та Федеральна республіканська зустріч.[6]

Коаліція брала участь на президентських виборах 2019 року командою, що складалася з тодішнього президента нації Маурісіо Макрі, який балотувався на переобрання, і сенатора-пероніста, який очолював групу кіршнерістів у Сенаті, Мігеля Анхеля Пічетто. [7] Макрі не вдалося переобратися, і коаліція здобула лише друге місце з 40,28% голосами підтримки, натомість їх конкуренти, команда від коаліції Frente de Todos, що складалася з Альберто Фернандеса та Крістіни Фернандес де Кіршнер, виграла перший тур з 48,24% голосів. [8]


Ідеологія

Незважаючи на свою неоднорідність і постідеологічний характер, ПРО зазвичай класифікують як правоцентристську партію, близьку до ліберально-консервативної традиції.[9][10] Фабіан Босоер, політолог, який пише для Clarín, сказав у 2015 році, що PRO є «правоцентристською або ліберально-республіканською» партією. [11] Оглядач академічної літератури Хуан Рафаель Грандінетті стверджує, що вона збігається в представленні цієї партії з «відбитком консервативного лібералізму, але вони представляють новизну в тому, що не позиціонують себе як антипероністичні і не відкидають певні практики, які зазвичай асоціюються з цим рухом, такі як войовничість і територіальна провінційна політична робота. Водночас на ідеологічному рівні він поєднує ці ліберально-консервативні елементи з аргументами з республіканської традиції (поділ і незалежність влади тощо), з соціальної доктрини Католицької Церкви та з дискурсу менеджменту (ефективність, управління, застарілість ідеологій)» . [12]

З іншого боку, у 2016 і 2018 роках ліберально-лібертаріанський економіст Хав'єр Мілей та керівник штабу Маркос Пенья погодилися у підтвердженні того, що уряд Маурісіо Макрі був соціалістичним. [13] [14] Дослідник Конісе Хуліо Монтеро також охарактеризував уряд Cambiemos лівоцентристським. [15] Еріко Валадарес, редактор політичного журналу «Hegemonía» та сайту «La Batalla Cultural», з редакційною лінією, яка представляє себе як «ортодоксальний перонізм», також характеризує PRO як «соціал-демократичну». [16]

Також PRO пов’язана з Міжнародним демократичним союзом (з консервативно-ліберальною ідеологією), але також має зв’язки з міжнародними мережами аналітичних центрів, таких як соціально-християнський Фонд Конрада Аденауера. [17][18][19]

З іншого боку, Громадянський радикальний союз пов’язаний з Соціалістичним Інтернаціоналом і його університетське крило, Франья Морада, прямо визначає себе як соціал-демократичну.

Фронт також оголосив себе «прихильником розвитку», прагнучи відродити «дух» Артуро Фрондізі, який був президентом Аргентинського радикального громадянського союзу між 1958 і 1962 роками.[20] У 2006 році Маурісіо Макрі визначив свою власну силу як «проринкову і пробізнесову». [21]

Примітки

  1. ↑ Macri: "Macri y la socialdemocracia
  2. ↑ https://www.infobae.com/circulo-rojo/2018/07/30/lanzan-un-nuevo-partido-liberal-dentro-de-cambiemos/
  3. ↑ Macri triunfó, ¿ahora qué? — (untranslated).
  4. ↑ El nuevo frente oficialista se llamará Juntos por el Cambio. Clarín. 12 de junio de 2019.
  5. ↑ Frigerio puso en duda el liderazgo de Macri en Juntos por el Cambio. Ámbito. 8 de noviembre de 2020.
  6. ↑ Encuentro Republicano, la “pata peronista” de Juntos por el Cambio se anotó en la carrera a 2023. Todo Noticias (ісп.).
  7. ↑ Mayol, Federico (11 de junio de 2019). Miguel Ángel Pichetto será el vice de Mauricio Macri en la fórmula de Cambiemos. Infobae.
  8. ↑ Elecciones 2019: finalizó el escrutinio definitivo y Alberto Fernández se impuso con el 48,24 %. 6 de noviembre de 2019. Архів оригіналу за 6 de noviembre de 2019. Процитовано 20 de diciembre de 2019. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 6 листопада 2019? (довідка)
  9. ↑ Bohoslavsky, Ernesto; Morresi, Sergio (2016). El partido PRO y el triunfo de la nueva derecha en Argentina. Amérique Latine Histoire et Mémoire (32). doi:10.4000/alhim.5619.
  10. ↑ Sergio D. Morresi, Gabriel Vommaro (Березень 2013). How to construct a successful party of the center-right in contemporary Argentina? (PDF). The difficulties of the partisian right in Argentina: The case of the PRO Party, página 13. Universidad de San Andrés. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. [Архівовано 2016-03-03 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Fabián Bosoer (23 листопада 2015). Macri y el PRO en el poder: una suma de novedades históricas. Clarín.
  12. ↑ Grandinetti, Juan Rafael (05 грудня 2019). Sociabilidad católica y práctica política en la organización juvenil del partido Propuesta Republicana (PRO). Revista de Sociologia e Política. Curitiba - PR - Brazil: Universidade Federal do Paraná. 27 (70). doi:10.1590/1678-987319277005.
  13. ↑ Aramendi, Nicolás (26 березня 2018). “El gobierno de Macri es socialista”. ON24 | Información Precisa. Periodismo en serio (es-AR) . Процитовано 25 грудня 2021.
  14. ↑ Peña: "Cambiemos es socialista y popular". www.politicargentina.com. Процитовано 25 грудня 2021.
  15. ↑ Redacción LA NACION (13 березня 2019). "Técnicamente, el gobierno de Mauricio Macri es de centroizquierda", opinó un investigador del Conicet (es-AR) . La Nación. ISSN 0325-0946. Процитовано 25 грудня 2021.
  16. ↑ Década Perdida, Socialdemocracia y Fin de Ciclo. Revista Hegemonía n° 64. 3 de junio de 2023. Процитовано 12 de junio de 2023.
  17. ↑ El PRO ingresa a la liga mundial de los partidos de derecha. www.clarin.com. 28 січня 2017.
  18. ↑ Mercado, Silvia (20 січня 2017). El PRO se afilió a la Unión Demócrata Internacional. infobae.
  19. ↑ Acerca de nosotros – Sede KAS-ArgentinaKonrad-Adenauer-Stiftung e.V. Sede KAS-Argentina.
  20. ↑ ¿Frondizi como nueva épica? – Prensa económica. Архів оригіналу за 2 травня 2020. Процитовано 9 січня 2024.
  21. ↑ Página/12 :: El país :: "Somos pro mercado". www.pagina12.com.ar.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.