Kehr ich einst zur Heimat wieder

Früh am Mor­gen, wenn die Sonn’ auf­geht Schau ich dann ins Tal her­nie­der Wo vor einer Tür ein Mäd­chen steht Da seufzt sie still, ja still und flüs­tert leise Mein Schle­si­er­land, mein Hei­mat­land So von Natur, Natur in alter Weise Wir sehn uns wie­der, mein Schle­si­er­land Wir sehn uns wie­der am Oderstrand In dem Schat­ten einer Eiche Ja, da gab ich ihr den Abschieds­kuss Schatz, ich kann nicht bei dir blei­ben Weil, ja weil ich von dir schei­den muss Da seufzt sie still, ja still und flüs­tert leise Mein Schle­si­er­land, mein Hei­mat­land So von Natur, Natur in alter Weise Wir sehn uns wie­der, mein Schle­si­er­land Wir sehn uns wie­der am Oderstrand Lie­bes Mäd­chen, lass das Wei­nen Lie­bes Mäd­chen, lass das Wei­nen sein Wenn die Rosen wie­der blü­hen Ja dann kehr ich wie­der bei dir ein Da seufzt sie still, ja still und flüs­tert leise Mein Schle­si­er­land, mein Hei­mat­land So von Natur, Natur in alter Weise Wir sehn uns wie­der, mein Schle­si­er­land Wir sehn uns wie­der am Oderstrand!

Weitere seltenere Strophe:

Sterb ich einst, ja einst in fremder Erde,

Schatz, dann will ich dort begraben sein,

wo wir einst in unsern jungen Jahren,

beide waren so ganz allein.

we důświtku, kej klara wzńidźy, Wejrzaech jo we důlina, Kaj we dźwjyrzach frela bazuje. Wzdycho ćicho, ja ćicho a letko szmyro: můj ślůnski land, můj hajmat land; Uod natury, natura; nosz stary wajzer. Śe zaś trefimy, Můj ślůnski landźy, śe zaś trefimy, kaj uodry rant! We szatńy ajchowym, Ja, tamech abszidkuśik doł. Szacu, jo ńy moga sam uostać, Wżdy, ja wżdy jo musza uodyjść już. Wzdycho ćicho, ja ćicho a letko szmyro: můj ślůnski land, můj hajmat land; Uod natury, natura; nosz stary wajzer. Śe zaś trefimy, Můj ślůnski landźy, śe zaś trefimy, kaj uodry rant! Moja libo, ślimtać ustůń, Moja libo, ślimtać ustůń już! Kej sam růuzy zaś zaświtnům, Ja, tedyć nazod prźida sam Wzdycho ćicho, ja ćicho a letko szmyro: můj ślůnski land, můj hajmat land; Uod natury, natura; nosz stary wajzer. Śe zaś trefimy, Můj ślůnski landźy, śe zaś trefimy, kaj uodry rant!

Frieh am Morje, wenn de Sunne opgeht, Guck ich denn ins Daal runner, Wu vor dr Tür e Mädle steht. Do seufzt se leis, jo leis, un flüstert sachte: Mei Schläsingerland, mei Heematland, So vun Natur, Natur in alter Weis, Mir sehn uns wieder, mei Schläsingerland, Mir sehn uns wieder am Oderstrand. Im Schadde vun ’ner Eech, Jo, do hab ich ihr’n Abschiedskuss gegebn, Schatz, ich kann net bei dir bleibn, Weil, jo weil ich von dir fort muss gehn. Do seufzt se leis, jo leis, un flüstert sachte: Mei Schläsingerland, mei Heematland, So vun Natur, Natur in alter Weis, Mir sehn uns wieder, mei Schläsingerland, Mir sehn uns wieder am Oderstrand. Liebes Mädle, lass des Weene, Liebes Mädle, hör doch auf domit, Wenn de Rosen wieder bliehn, Jo denn kumm ich wieder zrück zu dir. Do seufzt se leis, jo leis, un flüstert sachte: Mei Schläsingerland, mei Heematland, So vun Natur, Natur in alter Weis, Mir sehn uns wieder, mei Schläsingerland, Mir sehn uns wieder am Oderstrand.

Рано-вранці, коли сонце зійде, я подивлюся вниз, у долину. Там, де біля дверного одвірка, стоїть дівчина, Там вона тихо зітхає, так тихо й шепоче ніжно: Моя сілезька земля, моя батьківщина, Так за природою, природою наш старий провідник Ми знову зустрінемося, моя сілезька земля, Ми знову зустрінемося на березі Одри, в тіні дуба. Так, саме там я її поцілував на прощання. Люба моя, я не можу залишитися з тобою. Тому що, о, тому що я мушу розлучитися з тобою. Там вона тихо зітхає, о так тихо і шепоче ніжно, Мій сілезький край, моя батьківщина Так за своєю природою, природа по-старому Ми знову зустрінемося, мій сілезький край Ми знову зустрінемося на березі Одри Люба дівчино, перестань плакати Люба дівчино, перестань плакати Коли знову розквітнуть троянди Так, тоді я повернуся до тебе Там вона тихо зітхає, о так тихо і шепоче ніжно, Мій сілезький край, моя батьківщина Так за своєю природою, природа по-старому Ми знову зустрінемося, мій сілезький край Ми знову зустрінемося на березі Одри

Інший, рідкісніший вірш:

Якщо я колись помру, так, колись на чужині,

коханий мій, тоді я хочу бути похованим там,

де ми колись були в молодості,

ми обоє були зовсім самотні.