King Records (США)

King Records
англ. King Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Типлейбл звукозапису Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано1943 Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновник(и)Сід Нейтанd Редагувати інформацію у Вікіданих
Закриття (ліквідація)1968 Редагувати інформацію у Вікіданих
Штаб-квартираЦинциннаті Редагувати інформацію у Вікіданих
kingrecords.com​(англ.) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
CMNS: King Records у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

King Records — американський лейбл звукозапису, заснований 1943 року.

Історія компанії

Засновником компанії став американський музичний підприємець з Цинциннаті Сід Нейтан. В тридцяті роки він відкрив власний магазин по продажу радіоприймачів, а продавати музичні записи почав випадково: йому віддали борг платівками для музичних автоматів й він розповсюджував їх за низькими цінами. Врешті решт Нейтан зацікавився цим бізнесом, почав продавати записи цілеспрямовано, а познайомившись із місцевими музикантами, 1943 року вирішив заснувати власний лейбл звукозапису King Records[1].

Сід Нейтан відкрив власне виробництво, де випускав вінілові платівки, а також друкував обкладинки до них. Першими артистами, чиї записи виходили на King Records, були  кантрі-гурти The Carlisle Brothers (брати Білл та Кліфф Карлайли) та The Delmore Brothers. Нейтан також створив та викупив декілька лейблів, серед яких Queen, Deluxe, Federal і Bethlehem, на яких випускав музику у жанрах ритм-енд-блюз, соул, джаз та госпел[1].

Протягом 1950-х років на King Records виходило багато записів чорношкірих виконавців, таких як Рой Браун, Джек Дюпрі, Отіс Вільямс, Джеймс Браун та Джонні Вотсон. Джеймс Браун залишався головною зіркою King Records і протягом 1960-х років, попри складні відносини із керівником лейблу, який хоча і забезпечував фінансову стабільність підопічних, але час від часу втручався в їхній творчий процес[1].

1968 року Сід Нейтан вмер і у компанії почали стрімко змінюватися власники. Того ж 1968 року її було продано Starday Records, а ті майже одразу перепродали King Records компанії Lin Broadcasting за Нашвілла. 1971 року каталог записів Джеймса Брауна викупив лейбл Polydor Records, а King Records було продано продюсерській компанії Джеррі Лейбера і Майка Столлера. Нарешті, 1975 року каталог записів King Records було продано компанії GML Inc., яка володіла лейблом Gusto Records, і саме на ньому протягом 1980-х років вийшла більшість архівних записів King Records[1][2].

Примітки

  1. ↑ а б в г Southall, 2003, с. 147—148.
  2. ↑ Edwards, David; Callahan, Mike (2 вересня 2012). King/Federal/DeLuxe story. Both Sides Now Publications (англ.).

Література

  • Bryan Southall. The A-Z of Record Labels. — 2nd edition. — Bodmin, Cornwall, Great Britain : Sanctuary, 2003. — 312 с. — ISBN 1-86074-492-3.