Knights of the Cross

Knights of the Cross
Студійний альбом
Виконавець	Grave Digger
Дата випуску	18 травня 1998 року
Записаний	Principal Studios - Senden/Münster, Німеччина
Жанр	Хеві-метал Павер-метал
Тривалість	52:30
Мова	англійська
Лейбл	GUN Records
Продюсер	Кріс Болтендаль, Уве Луліс
Хронологія Grave Digger
Попередній Tunes of War (1996) Excalibur (1999) Наступний

Knights of the Cross — восьмий студійний альбом німецького хеві-метал гурту Grave Digger, виданий у 1998 році. Це концептуальний альбом про зліт і падіння лицарів-тамплієрів і ранні хрестові походи (більш детальний опис можна знайти нижче).

Усю музику написали Болтендаль і Луліс, за виключенням «Deus Lo Vult» (Катценбург). Усі тексти Болтендаль і Івонне Торхауер

• Кріс Болтендаль — вокал
• Уве Луліс — гітара
• Єнс Бекер — бас-гітара
• Штефан Арнольд — ударні
• Ханс Петер "H.P." Катценбург — клавішні

Альбом розповідає історію тамплієрів від часу заснування ордену у 1119 році, крізь роки їх слави, і їх падіння у 1312 році. Перша пісня описує перший хрестовий похід організований на заході після перемоги мусульман у Малій Азії і ослаблення сил Візантійської Імперії («Deus Lo Vult», «Knights of the Cross»). У наступних піснях згадується створення ордену тамплієрів французьким лицарем Гуго де Пейном у 1119 році після становлення Єрусалимського королівства («Monks of War»), і про нову небезпеку для франків через деякий час від єгипетської армії Саладина і секти асасинів Нізарі («Heroes Of This Time», «Fanatic Assassins»). Потім альбом описує жорстокість третього хрестового походу під командування Річарда Першого від Англії і Філіпа Августа («Lionheart»), а також про міфи про здобуття тамплієрами Святого Граалю («Keeper Of The Holy Grail»). Наступні чотири пісні розповідають про трагічний кінець ордену: взяття під арешт сотень лицарів ордену у 1307 році інквізицією, сфальшовані звинувачення королем Франції Філіпом Красивим в єресі і гомосексуальності у ордені («Inquisition»), заяви ув'язнених — підписані під тортурами — про поклоніння демону Бафомету, що призвело до скасування ордену Папою Климентом V у 1312 році («Baphomet»), втечу деяких колишніх тампдієрів морем у Шотландію («Over the Sea»), і страту останнього Великого Магістра Жака де Моле у 1314 році, який, як вважається, прокляв короля і Папу під час спалення, що вони не проживуть більше року після нього («Прокляття Жака»). В останній пісні розповідається про угоду колишніх тамплієрів з шотландцями для битви біля Баннокберна, що допомогло їм здобути незалежність від Англії («Battle of Bannockburn»).

Історія включає багато міфів і легенд (таких як Святий Грааль, прокляття Жака де Моле, культ Бафомета), але в історичному змісті досить близька до правди (на рівні імен, дат і місць). Багато вчених вважають, що кінець ордену тамплієрів був дійсно організований Філіпом Красивим у зв'язку з його боргами і ненавистю до самого ордену, який насправді, швидше за все, не винен у єресі. Вони фактично стали не потрібні після захоплення Акко сарацинами, падіння Єрусалимського королівства. На той момент ніде не було потреби боротися з язичниками, крім Східної Європи, же на той час монополію мали тевтонські лицарі.