Lato

Lato
Стильгуманістичний гротеск
ДизайнерЛукаш Джеджиц
ЛіцензіяSIL Open Font License 1.1d[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтlatofonts.com/lato-free-fonts/
CMNS: Lato у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Lato (з пол. — літо) — шрифт без зарубок, створений польським дизайнером Лукашем Джеджицем. Гарнітура використовує класичні пропорції для надання буквам гармонії та елегантності[2]. Шрифт розроблений літом 2010 року і випущений у грудні 2010 року під ліцензією SIL (OFL)[3]. Це вільний шрифт із відкритим початковим кодом. Lato має 10 накреслень: звичайний, курсив, напівжирний, чорний, світло-курсив, напівжирний курсив, чорний курсив, hairline та його курсив. У 2013—2014 роках гарнітура була значно розширена для покриття понад 3000 гліфів у кожному накресленні, підтримує 100 мов, заснованих на латиниці, 50 мов, що використовують кирилицю, а також грецькі й фонетику IPA[4]. У процесі розробки метрика і кернінг були переглянуті, а також створені додатково чотири накреслення.

Після розміщення у каталозі Google Fonts швидко став третім за популярністю вебшрифтом після фірмового Roboto й Open Sans з понад 1,5 трильйонами показів на квітень 2019 року, використовується на понад 11 млн сайтів[5][6][7].

Накреслення

  • Прямі накреслення
    Прямі накреслення
  • Курсиви
    Курсиви

На його основі була створена інша гарнітура — Carlito[8], яка поширюється у складі LibreOffice і метрично сумісна з Calibri, шрифтом Microsoft Office за замовчуванням, починаючи із версії 2007.

Використовується на офіційному сайті польських залізниць.

Див. також

  • Clear Sans
  • Source Sans Pro
  • Caladea
  • Titillium

Посилання

Примітки

  1. ↑ https://github.com/latofonts/lato-source/blob/master/LICENSE.txt
  2. ↑ Шрифт Lato. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  3. ↑ Typography: Practical Considerations And Design Patterns. — Smashing Magazine, 2014-06-03. — 218 с. — ISBN 9783944540771.
  4. ↑ "Z czcionką jest jak z krzesłem, najpierw musi być wygodne, a dopiero potem artystyczne" – mówi typograf Łukasz Dziedzic (пол.). naTemat.pl. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  5. ↑ Print & Publishing nr 10 (англ.). Issuu. Архів оригіналу за 17 квітня 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  6. ↑ Google Fonts. Google Fonts Analytics. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 17 квітня 2019.
  7. ↑ Google Fonts. Google Fonts. Архів оригіналу за 6 листопада 2019. Процитовано 17 квітня 2019.
  8. ↑ A thank you to Google from Desktop Linux | Christian Schaller. blogs.gnome.org. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 22 листопада 2015.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.