Leone Pancaldo
| «Леоне Панкальдо» | ||
|---|---|---|
| Leone Pancaldo | ||
![]() | ||
| Служба | ||
| Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Навігаторі» | |
| Держава прапора | ||
| Належність | ||
| Порт приписки | Анкона | |
| На честь | генуезького мореплавця Леоне Панкальдо | |
| Корабельня | CNR, Сестрі-Леванте | |
| Закладено | 7 липня 1927 | |
| Спущено на воду | 5 лютого 1929 | |
| Введено в експлуатацію | 30 листопада 1929 | |
| На службі | 1929–1943 | |
| Загибель | 30 квітня 1943 року потоплений поблизу Тунісу | |
| Бойовий досвід | Громадянська війна в Іспанії Друга світова війна Середземномор'я Мальтійські конвої Бій біля Калабрії | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 1 930 тонн (стандартна) 2 693 тонн (повна) | |
| Довжина | 107 м | |
| Ширина | 10,2 м | |
| Висота | 3,5 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 2 × парових турбіни Parsons 3 × парових котли Odero | |
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 55 000 к.с. | |
| Швидкість | 38 вузли (71 км/год) | |
| Дальність плавання | 3 100 миль (5 740 км) на швидкості 15 вузлів | |
| Екіпаж | 224 офіцери та матроси | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 6 (3 × 2) × 120-мм гармати 120/50 Ansaldo | |
| Торпедно-мінне озброєння | 6 (2 × 3) × 533-мм торпедних апаратів 56 глибинні бомби | |
| Зенітне озброєння | 2 × 37-мм зенітних гармати 40/39 Mod. 1915 8 × 13,2-мм зенітних кулеметів Breda Mod. 31 | |
«Леоне Панкальдо» (італ. Leone Pancaldo) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу «Навігаторі» Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.
Есмінець брав активну участь у морських боях та битвах Другої світової війни на Середземноморському театрі дій, бився в битві біля Калабрії, супроводжував конвої країн Осі та переслідував ворожі конвої транспортних суден.
Історія
«Леоне Панкальдо» закладений 7 липня 1927 на верфі компанії CNR в Сестрі-Леванте. 30 листопада 1929 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.
Протягом 1930-х рр. есмінець діяв у складі сил італійського флоту, залучався до військових навчань у Середземному морі. У період з грудня 1930 року по січень 1931 року він разом з іншими сьома «сістершипами» були розгорнуті в Атлантичному океані на підтримку трансатлантичного перельоту Італо Бальбо з Італії до Бразилії. У період з 1936 по 1938 рік «Леоне Панкальдо» брав участь у громадянській війні в Іспанії, коли італійські військовослужбовці активно залучалися до підтримки сил Франсіско Франка.
Спочатку класифікований як лідер флотилії/крейсер-скаут, у 1938 році «Леоне Панкальдо» був перекваліфікований на есмінець.
На 10 червня 1940 року, на момент вступу Італію у війну, входив разом з есмінцями «Уголіно Вівальді», «Антоніо да Нолі» та «Ланцеротто Малочелло» до складу XVI флотилії ескадрених міноносців IX крейсерської дивізії I ескадри Королівського флоту.
9 липня 1940 року «Леоне Панкальдо» разом з «Вівальді» і «Антоніо да Нолі» (останній через проблеми з рушійною установкою змушений був повернутися на базу) взяли участь у морській битві біля Калабрії. Після завершення бою італійські кораблі ескадри відійшли до Аугусти, де встали на дозаправляння в морському порту. Британський розвідувальний літак виявив зосередження ворожого флоту та наступного ранку торпедоносці «Сордфіш» з авіаносця «Ігл» атакували італійські кораблі. Проте, завдяки радіоперехопленню переважна більшість флоту перейшла на інші бази острову, тільки «Панкальдо» та «Вівальді» залишилися в порту, через те, що не встигли закінчити дозаправку. Італійські засоби ППО відкрили зенітний вогонь по британських торпедоносцях, що наближалися, однак літаки противника змогли скинути торпеди на цілі. Одна з торпед влучила в борт «Леоне Панкальдо» і вибухнула. За декілька хвилин есмінець затонув на 30-метровій глибині, загинуло 16 членів екіпажу.
Після вивчення дайверами затопленого ескадреного міноносця на дні було з'ясовано, що в цілому корпус корабля не зазнав великих пошкоджень і було прийнято рішення підняти його з дна бухти. Для полегшення підйому частина обладнання та озброєння була демонтована й 26 липня 1941 року, більш ніж за рік після затоплення, «Леоне Панкальдо» підняли на поверхню. 1 серпня його ввели в сухий док, де провели перші підготовчі роботи. 27 жовтня 1941 року есмінець вийшов з Аугусти та попрямував до Генуї. До 17 листопада 1942 року на верфі компанії Ansaldo на кораблі тривали роботи з його ремонту та модернізації. 12 грудня 1942 року «Леоне Панкальдо» вдруге ввели до складу Королівського італійського флоту.
Есмінець увійшов до 15-ї дивізії ескадрених міноносців, що базувалася на Трапані, але процес повноцінного введення його до строю тривав аж до березня 1943 року. З цього періоду корабель разом з однотипними есмінцями використовували для супроводу швидкохідних конвоїв, які здійснювали переходи до Тунісу, де билися італійсько-німецькі війська проти армій союзників.
29 квітня 1943 року він разом з німецьким есмінцем ZG3 «Гермес» вийшов з Поццуолі; на борту бойових кораблів перебувало 247 італійських та 215 німецьких воїнів відповідно. На поході їх неодноразово атакувала авіація союзників. Перші дві повітряні атаки вони відбили, але близько 12:30 стався черговий потужний авіаналіт, коли 50 американських P-40 «Вохоук» одночасно напали на есмінці. Унаслідок ураження «Леоне Панкальдо» затонув неподалік від мису Бон. З 527 членів екіпажу та військовиків 199 загинули. Капітан корабля серйозно постраждав, але вижив. ZG3 «Гермес» був також пошкоджений, проте зміг відбитися та прорватися до туніського берега.
Див. також
- Legionario
- Giosuè Carducci
- Camicia Nera
- Lanzerotto Malocello
- Ескадрені міноносці типу «Альфредо Оріані»
- Ескадрені міноносці типу «Сольдаті»
Примітки
Посилання
- Destroyer Leone Pancaldo (Italy) [Архівовано 25 липня 2017 у Wayback Machine.]
- RM Leone Pancaldo (+1943)
- Pancaldo «Leone Pancaldo» [Архівовано 25 травня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
- Эсминцы и миноносцы [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
Література
- Franco Bargoni. Esploratori Italiani. Roma, Ufficio Storico della Marina Militare, 1996.
- Maurizio Brescia. Cacciatorpediniere Classe «NAVIGATORI». Parma, Ermanno Albertelli Editore, 1995 ISBN 88-85909-57-4
- Aldo Cocchia, Convogli. Un marinaio in guerra 1940—1942, Milano, Mursia, 2004. ISBN 88-425-3309-2
- Giuseppe Fioravanzo, La Marina Italiana nella Seconda Guerra Mondiale. Vol. VIII: La Guerra nel Mediterraneo — La difesa del Traffico coll'Africa Settentrionale: dal 1º ottobre 1942 alla caduta della Tunisia, Roma, USMM, 1964.
- Giorgio Giorgerini, La guerra italiana sul mare. La marina tra vittoria e sconfitta 1940—1943, Mondadori, 1994

