Lepidodactylus herrei
| ?Lepidodactylus herrei | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Lepidodactylus |
| Вид: | L. herrei |
| Біноміальна назва | |
| Lepidodactylus herrei Taylor, 1923 | |
 Ареал поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lepidodactylus herrei |
 Віківиди: | Lepidodactylus herrei |
 EOL: | 1056175 |
 ITIS: | 818803 |
 МСОП: | 169847 |
 NCBI: | 1118400 |
Lepidodactylus herrei — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Ендемік Філіппін. Вид названий на честь американського іхтіолога Альберта Вільяма Херреа[3].
Підвиди
Виділяють два підвиди:
- Lepidodactylus herrei medianus Brown & Alcala, 1939 — Мінданао і центральні Вісайські острови;
- Lepidodactylus herrei herrei Taylor, 1923 — Негрос і сусідні острови.
Поширення і екологія
Lepidodactylus herrei мешкають на островах Мінданао, Негрос, Сікіхор, Бохоль, Себу, Лейте, Поро, Пасіхан і Каміґуїн-Сур. Вони живуть у вологих рівнинних діптерокарпових лісах, в заболочених лісах, саванах, кокосових гаях, у вторинних заростях та поблизу людських поселень. Зустрічаються на висоті від 300 до 1100 м над рівнем моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lepidodactylus herrei: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 25 липня 2023
- ↑ Lepidodactylus herrei у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens, Bo; Watkins, Michael; Grayson, Michael (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Lepidodactylus herrei, p. 122).