Lixoglyptus
| ?Lixoglyptus | |
|---|---|
 Lixoglyptus spartii (Olivier, 1807) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Довгоносикоподібні (Curculionoidea) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Підродина: | Lixinae |
| Триба: | Cleonini |
| Рід: | Lixoglyptus Reitter, 1916 |
| Синоніми | |
| Resmecaspis Hoffmann,1959 | |
| Посилання | |
 Віківиди: | Lixoglyptus |
Lixoglýptus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
Жуки цього роду мають середні розміри, довжина їх тіла сягає 9—16 мм. Основні ознаки[1]:
- головотрубка паралельно бічна, не має серединного кіля і у довжину приблизно така сама, як передньоспинка.
- передньоспинка нерівномірно вкрита крупними та дрібними крапками і не має перетяжки перед своєю вершиною;
- вершини надкриллів закруглені разом, не видовжені за черевцем і коли дивитись знизу, не виступають з-під черевця у вигляді китичок;
- бічний край передньоспинки й надкриллів із густою білою смугою, яка займає 1-2 проміжки між поздовжніми крапковими рядами, причому крайні проміжки надкриллі лишаються свого;
- основи передньоспинки та надкриллів вкриті зернами;
- лапки широкі, кігтики зрослися при основі.
Спосіб життя
Хоча зовні види Lixochellus дуже схожі на жуків з роду Lixus, їх життєвий цикл підтверджує спорідненість з рештою Cleonini. Зокрема, їх личинка розвивається у корінні дроку[2], рокитника та віничника[1] (родина Бобові).
Географічне поширення
Ареал роду охоплює західну частину півдня Палеарктики (див. нижче)[3].
Класифікація
У цьому роді описано два види[3]:
- Lixoglyptus mogadons (Heyden, 1887) — Марокко
- Lixoglyptus spartii (Olivier, 1807) — Марокко, Португалія, Іспанія, Франція, Італія, південь Європейської частини Росії
Примітки
- ↑ а б Тер-Минасян M. E. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР: Цветожилы и стеблееды (триба Lixini). —Л.: Наука, Ленингр. отд., 1967, c. 118
- ↑ Lixus spartii
- ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.