Lixopachys
| ?Lixopachys | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Підцарство: | Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa) |
| Тип: | Членистоногі (Arthropoda) |
| Клас: | Комахи (Insecta) |
| Підклас: | Крилаті комахи (Pterygota) |
| Інфраклас: | Новокрилі (Neoptera) |
| Надряд: | Голометабола (Holometabola) |
| Ряд: | Твердокрилі (Coleoptera) |
| Підряд: | Всеїдні жуки (Polyphaga) |
| Надродина: | Довгоносикоподібні (Curculionoidea) |
| Родина: | Довгоносики (Curculionidae) |
| Підродина: | Lixinae |
| Триба: | Cleonini |
| Рід: | Lixopachys Reitter, 1916 |
| Посилання | |
 Віківиди: | Lixopachys |
Lixopáchys — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
Жуки цього роду мають крупні розміри, довжина їх тіла сягає 20-25 мм. Основні ознаки[1] [2] [3]:
- на головотрубці та передньоспинці серединний кіль ледь помітний;
- передньоспинка вкрита густими дрібними зернятками, основа її кутовидно витягнута посередині заднього краю, сама передньоспинка від середини досить різко звужена до переду, посередині вона ширша за надкрилля;
- джутик вусиків товстий;
- надкрилля не мають широкої білої смуги вздовж зовнішнього краю, вершина кожного загострена окремо;
- тіло щільно вкрите видовженими лусочками і має світло-брунатний колір;
- 2-й членик лапок поперечний, 3-й різко дволопатевий, кігтики довгі і зрослися.
Фотографії жуків цього роду див. на [3].
Спосіб життя
Невідомий, ймовірно, він типовий для Cleonini. Жуків знаходили на зіллі колючій (родина капустяні) >[3].
Географічне поширення
Ареал роду обмежений Північною Африкою та Близьким Сходом (див. нижче)[4].
Класифікація
У цьому роді описано один вид[4]:
- Lixorpachys luxerii (Chevrolat. 1873) — Марокко, Лівія, Туніс, Єгипет, Сирія
Примітки
- ↑ Käfer Europas.http://www.coleo-net.de/coleo/texte/lixus.htm [Архівовано 30 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Арзанов Ю. Г. Классификация и филогения жуков-долгоносиков трибы Cleonini sensu lato (Coleoptera: Curculionidae, Lixinae): Автореферат диссертации… доктора биол. наук — СПб, 2010. — 41 с. http://www.zin.ru/animalia/coleoptera/pdf/arzanov_d.pdf [Архівовано 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 22 липня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Meregalli M. & Fremuth J.: Cleonini, p. 446. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.