Locus amoenus

Мартін Рікерт
Пасторальний гірський пейзаж (поч. XVII століття)

Locus amoenus (лат. приємна місцевість, чарівний куточок) — уявлення, яке виникло в європейській Античності і було розвинене в Середньовіччі про ідеалізовану місцину на землі, де людина існує в абсолютній гармонії з природою. Цей європейський алегорико-міфологічний образ, що символізує єдність і союз людини і природи, вплинув на європейське образотворче мистецтво, літературу, садово-паркове мистецтво, ландшафтний дизайн та містобудування. Топос locus amoenus був детально розглянутий Е. Р. Курціусом в книзі «Європейська література і латинське Середньовіччя» (нім. Europäische Literatur und lateinisches Mittelalter, 1948).

Історія образу

Ідеалізоване уявлення про мирне життя на лоні природи в якійсь віддаленій місцевості виникло у Стародавній Греції, було вперше зафіксоване Гомером і отримало масштабну розробку в давньоримській традиції та стало літературним штампом. На фоні ідилічних природних картин в дусі locus amoenus відбувалися, зокрема, романтичні любовні зустрічі. Трансформацію природного топосу здійснив Овідій у книзі «Метаморфози»: в його сюжетах «приємні місця» таять небезпеку, переповнені прихованими погрозами, несуть загибель, насильством, божевіллям.

У ранньому середньовічному європейському світогляді топос гармонійної природи тісно сплітається з образом недосяжно-прекрасного раю, що є разючою для уяви природною картиною, в якій панує вічна весна, течуть прохолодні струмки, співають дивовижні птахи, мирно бродять звірі, цвітуть незвичайні квіти і ростуть прекрасні дерева[1]. При цьому образ locus amoenus стійко зв'язувався з ідеєю культивування, обробітку, додатку божественних або людських зусиль, це саме сад («вертоград») на відміну від locus horridus, лісової гущавини.

Див. також

Література

  • Curtius, Ernst Robert, Europäische Literatur und lateinisches Mittelalter, 9. Auflage. Bern/München 1977 (1948), Глава 10: Die Ideallandschaft (англ. перевод — European Literature and the Latin Middle Ages, 1953).
  • Locus amoenus. Gardens and Horticulture in the Renaissance. Ed. A. Samson. 2012.
  •  Burke, Edmund. A Philosophical Enquiry into the Origin of our Ideas of the Sublime and Beautiful (1757).
  •  Frye, Northrop. Anatomy of Criticism (1957).
  • Todorov, Tzvetan. The Fantastic: A Structural Approach to a Literary Genre (1975).
  •  Beardsley, Monroe C. Aesthetics: Problems in the Philosophy of Criticism (1958).

Примітки

  1. Сазонова Л. И. Память культуры. Наследие Средневековья и барокко в русской литературе Нового времени. — М., 2012. — С. 70.