Lygodactylus bivittis
| ?Lygodactylus bivittis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Lygodactylus |
| Вид: | L. bivittis |
| Біноміальна назва | |
| Lygodactylus bivittis (W. Peters, 1883) | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Scalabotes bivittis Scalabotes hildebrandti Microscalabotes cowanii Lygodactylus hildebrandti Microscalabotes bivittis | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lygodactylus bivittis |
 Віківиди: | Lygodactylus bivittis |
 МСОП: | 172837 |
 NCBI: | 301840 |
Lygodactylus bivittis (крихітний лускатий гекон) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Ендемік Мадагаскару. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Microscalabotes, однак за результатами дослідження 2010 року він був переведений до роду Lygodactylus[3].
Поширення і екологія
Крихітні лускаті гекони поширені на північному сході острова Мадагаскар, від Сави до Алаотри-Мангоро. Вони живуть у незайманих вологих тропічних лісах, на висоті від 300 до 1000 м над рівнем моря. Ведуть денний, деревний спосіб життя. Відкладають яйця.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Крихітним лускатим геконам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lygodactylus bivittis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 02 вересня 2023
- ↑ Lygodactylus bivittis у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Röll, Beate; Pröhl, Heike; Hoffmann, Klaus-Peter (2010). Multigene phylogenetic analysis of Lygodactylus dwarf geckos (Squamata: Gekkonidae). Molecular Phylogenetics and Evolution. 56 (1): 327—335. doi:10.1016/j.ympev.2010.02.002. PMID 20139018.
Джерела
- Glaw F, Vences M (2006). A Field Guide to Amphibians and Reptiles of Madagascar, Third Edition. Cologne, Germany: Vences & Glaw Verlag. 496 pp. ISBN 978-3929449037. (Microscalabotes bivittis).
- Peters W (1883). "Neue Geckonen, darunter drei Arten von Scalabotes, aus der Sammlung des in Madasascar verstorbenen Reisenden J. M. Hildebrandt ". Sitzungs-Berichte der Gesellschaft Naturforschender Freunde zu Berlin 1883: 27–29. (Scalabotes bivittis, new species, p. 28; S. hildebrandti, new species, p. 28). (in German).
- Rösler H (2000). "Kommentierte Liste der rezent, subrezent und fossil bekannten Geckotaxa (Reptilia: Gekkonomorpha)". Gekkota 2: 28–153. (Microscalabotes bivittis, p. 132). (in German).