Lygodactylus insularis
| ?Lygodactylus insularis | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 На межі зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Підряд: | Геконоподібні (Gekkota) |
| Родина: | Геконові (Gekkonidae) |
| Рід: | Lygodactylus |
| Вид: | L. insularis |
| Біноміальна назва | |
| Lygodactylus insularis Boettger, 1913 | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Lygodactylus insularis |
 Віківиди: | Lygodactylus insularis |
 EOL: | 791629 |
 ITIS: | 818872 |
 МСОП: | 110211850 |
Lygodactylus insularis (острівний карликовий гекон) — вид геконоподібних ящірок родини геконових (Gekkonidae)[2]. Ендемік острова Жуан-ді-Нова.
Поширення і екологія
Острівні карликові гекони є ендеміками острова Жуан-ді-Нова площею 4,8 км², розташованого у Мозамбіцькій протоці між Мозамбіком і островом Мадагаскар. Цей острів адміністративно належить до французьких Розсіяних островів в Індійському океані. Острівні карликові гекони живуть на прибережних скелях та серед піщаних дюн, а також в рідколіссях і чагарникових заростях, трапляються в мангрових заростях та на будівлях. В сосновому лісі зустрічаються рідко.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. Острівним карликовим геконам загрожує хижацтво з боку інтродукованих щурів, мишей та геконів Hemidactylus mercatorius і Hemidactylus platycephalus, раніше також кішок. Також їм загрожує можлива поява на острові інших інвазивних хижаків та підвищення рівня моря.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Lygodactylus insularis: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 06 вересня 2023
- ↑ Lygodactylus insularis у Reptarium.cz Reptile Database