MTU Aero Engines
MTU  | |
|---|---|
 | |
 | |
| Тип | бізнес підприємство і публічна компанія |
| Правова форма | Aktiengesellschaft |
| Галузь | авіація і авіакосмічна промисловістьd |
| Лістинг на біржі | Франкфуртська фондова біржа |
| ISIN | DE000A0D9PT0 |
| Попередник(и) | MAN Turbo AGd |
| Засновано | 1934 |
| Штаб-квартира | Мюнхен |
| Очільник(и) | Lars Wagnerd[1] |
| Виторг | 3 977 000 000 € (2020)[2] |
| Співробітники | 10 313 осіб (2020)[2] |
| Дочірні компанії | MTU Maintenance Hannover GmbHd і Q124034360? |
| mtu.de | |
 | |
 MTU Aero Engines у Вікісховищі | |
MTU Aero Engines AG є німецьким виробником авіаційних двигунів. MTU розробляє, виробляє та надає сервісне обслуговування військовим та цивільним авіадвигунам. MTU Aero Engines раніше була відома як MTU München.
Історія
Восени 1968, MAN Turbo GmbH та Daimler-Benz створили Entwicklungsgesellschaft für Turbomotoren GmbH на паях 50/50, поєднавши розробку авіадвигунів та виробничі інтереси.[3][4]
У липні 1969, спільне підприємство було перетворено на Motoren- und Turbinen-Union GmbH (MTU), яке виробляло авіаційні двигуни та швидкісні дизельні двигуни MAN Turbo та Daimler-Benz.[3][4] MTU München відповідали за розробку авіаційних двигунів, а MTU Friedrichshafen відповідали за розробку дизельних двигунів та газових турбін.
У 1985, Daimler-Benz купив 50 % акцій компанії MAN і зробив MTU частиною своєї дочірньої компанії DASA. У 2000, коли DASA було поєднано з іншими компаніями для створення Європейського аерокосмічного і оборонного концерну EADS, MTU було відокремлено від DASA і залишилося частиною DaimlerChrysler. У 2003, MTU було продано приватній компанії KKR. Через два роки KKR продав всі свої акції на фондових біржах Німеччини.
Компанія має розташована і у інших місцях світу, у тому числі Ванкувер, Британська Колумбія; Ряшів, Польща; та Чжухай, Китай.
Продукти
Цивільні
Джерела:[5]
- PW4000Growth, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- PW1000G, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- PW2000, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- PW6000, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- PW300, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- PW500, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- JT8D, у партнерстві з Pratt & Whitney.
- GP7000, у партнерстві з Engine Alliance.
- V2500, у партнерстві з International Aero Engines.
- GEnx, у партнерстві з General Electric.
- CF6, субпідряд General Electric.
Військові
Джерела:[6]
- TP400, як частина консорціуму Europrop International.
- EJ200, як частина консорціуму EuroJet Turbo GmbH.
- MTR390, як частина консорціуму MTU Turbomeca Rolls-Royce (MTR).
- RB199, як частина консорціуму Turbo-Union.
- F414, субпідряд General Electric.
- F110, субпідряд General Electric.
- J79, у партнерстві з General Electric.
- GE38, у партнерстві з General Electric.
- T64, у партнерстві з General Electric.
Примітки
- ↑ https://www.boerse-frankfurt.de/aktie/mtu-aero-engines-ag/unternehmensangaben
- ↑ а б https://www.boerse-frankfurt.de/aktie/mtu-aero-engines-ag/kennzahlen
- ↑ а б 75 years: MTU Aero Engines celebrates anniversary. Global Business Jet. Stansted News Limited. Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ а б AERO ENGINES 1970. Flight International. Flight International. 1 січня 1970. Архів оригіналу за 30 червня 2017. Процитовано 20 грудня 2010.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 17 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 лютого 2009. Процитовано 17 лютого 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)