Mazama bororo

?Mazama bororo

Охоронний статус

Уразливий (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Інфратип:Хребетні (Vertebrata)
Клас:Ссавці (Mammalia)
Інфраклас:Плацентарні (Eutheria)
Ряд:Оленеподібні (Artiodactyla)
Родина:Оленеві (Cervidae)
Підродина:Capreolinae
Рід:Mazama
Вид:M. bororo
Біноміальна назва
Mazama bororo
Duarte, 1996
Ареал
Ареал
Посилання
Вікісховище:Mazama bororo
Віківиди:Mazama bororo
EOL:7238006
ITIS:898199
МСОП:41023
NCBI:397615

Mazama bororo (Мазама бороро) — вид ссавців з родини Оленеві (Cervidae).

Опис

Хоча розмір і структура M. bororo найбільш схожа на Mazama nana, його забарвлення дуже схоже на Mazama americana. Вид зовні нагадує гібрид між цими двома видами, але відрізняється від обох і їх гібридів каріотипом.

Поширення

Перша популяція диких тварин була виявлена в Національному парку Intervales в період між 2000 і 2002 роками. З тих пір він був описаний тільки з дев'ять ділянок проживання. M. bororo, здається, обмежується біомом атлантичного лісу, між паралелями 23° і 26° південної широти і меридіанами 47° і 50° з.д. Цей діапазон простягається вздовж південної частини штату Сан-Паулу, на сході Парани і крайньому північному сході штату Санта-Катаріна (Бразилія). Єдине придатне дослідження населення проведене в Національному парку Intervales, де оцінена щільність 1,5 особин/км ² (вважається оптимальною в добре захищених областях). Зниження щільності (0,5 особи/км²) були віднесені до інших районів. Ці значення генерують оцінки загального числа 8500 дорослих особин (Vogliotti and Duarte 2010, 2012). Вид є ендеміком тропічних і субтропічних вологих широколистяних лісів атлантичного лісу. Рельєф варіюється від рівня моря прибережних рівнин до місцевості крутого рельєфу і пагорбів вище 1200 метрів. Клімат в регіоні вологий субтропічний, з переходом на високогірний вологий субтропічний.

Поведінка

Веде сутінковий і нічний спосіб життя і, здається, більш активний протягом літнього сезону дощів. Деякі докази плодоїдності забезпечуються фотопастками.

Відтворення

Оленята були записані в період з вересня по лютий.

Загрози та охорона

Основні загрози: браконьєрство, втрата середовища проживання і фрагментація, пов'язані зі змінами в землекористуванні, хижацтва домашніми і дикими собаками. Можлива загроза: інфекційні хвороби великої рогатої худоби.

Тварина перебуває в Національному офіційному списку зникаючих видів фауни і списку штату Парана.

Джерела