Megalocephalus

Megalocephalus; Період існування: пізній карбон
	Діаграма черепа «Megalocephalus pachycephalus», вид зі спини (ліворуч) і з черева (праворуч)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Родина:	†Baphetidae
Підродина:	†Loxommatinae
Рід:	†Megalocephalus; Barkas, 1873
Типовий вид
	†Orthosaurus pachycephalus; Barkas, 1873
Види
	†Megalocephalus pachycephalus (Barkas, 1873); †Megalocephalus lineolatus (Cope, 1877);
Синоніми
	Synonyms of M. pachycephalus Pteroplax brevicornis ; Thomas & Young, 1870 ; Orthosaurus pachycephalus ; Barkas, 1873 ; Megalocephalus macromma ; Barkas, 1873 ; Orthosauriscus pachycephalus ; (Kuhn, 1933) ; Megalocephalus brevicornis ; (Romer, 1947) ; Synonyms of M. lineolatus Leptophractus lineolatus ; Cope, 1877 ; Anisodexis Cope, 1882 ;
Вікісховище: Megalocephalus

Megalocephalus (що означає «велика голова») — це вимерлий рід бафетидних тетраподоморфів пізнього карбону (Вестфалія A-C) Британських островів і Сполучених Штатів (Огайо)^[1]. Він містить два види, M. pachycephalus і M. lineolatus^[2].

Морфологічна характеристика

Мегалоцефал, імовірно, був розміром 1,5 метра від голови до хвоста^[1].

Його, як і більшість інших бафетид, відомо лише по черепу. Довжина черепа мегалоцефала становила 30 сантиметрів. Зуби мегалоцефала були довгими й загостреними. Бафетиди мали невелике подовження очних западин, використання яких невідоме. Було припущено, що подовження було житлом для соляної залози, щоб позбутися надлишку солі, або додаткової області для прикріплення м’язів щелепи, щоб забезпечити сильнішу силу укусу^[1].

Подібно до кириніона, слізний канал виключений з носових отворів (ніздрів), а зубний ряд має великі ікла^[3].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Benson, R.; Anderson, J.; Brusatte, S.; Clack, J.; Dennis-Bryan, K.; Duffin, C.; Hone, D.; Naish, D.; Xu, X.; Prothero, D.; Parsons, K.; Milner, A.; Johanson, Z. (2012). Prehistoric Life. London: Dorling Kindersley. с. 165. ISBN 978-0-7566-9910-9.
↑ Confirmation of Romer's Gap as a low oxygen interval constraining the timing of initial arthropod and vertebrate terrestrialization. Ward et al. National Academy of Sciences. 2008. Процитовано 15 серпня 2008.
↑ Clack, J. A. (2003). A new baphetid (stem tetrapod) from the Upper Carboniferous of Tyne and Wear, U.K., and the evolution of the tetrapod occiput. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). 40 (4): 483—498. doi:10.1139/e02-065. ISSN 0008-4077.

[benson2012-1] а ^б ^в Benson, R.; Anderson, J.; Brusatte, S.; Clack, J.; Dennis-Bryan, K.; Duffin, C.; Hone, D.; Naish, D.; Xu, X.; Prothero, D.; Parsons, K.; Milner, A.; Johanson, Z. (2012). Prehistoric Life. London: Dorling Kindersley. с. 165. ISBN 978-0-7566-9910-9.

[Supporting_Appendix-2] Confirmation of Romer's Gap as a low oxygen interval constraining the timing of initial arthropod and vertebrate terrestrialization. Ward et al. National Academy of Sciences. 2008. Процитовано 15 серпня 2008.

[3] Clack, J. A. (2003). A new baphetid (stem tetrapod) from the Upper Carboniferous of Tyne and Wear, U.K., and the evolution of the tetrapod occiput. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). 40 (4): 483—498. doi:10.1139/e02-065. ISSN 0008-4077.

[1]

[2]

[3]