Microcebus jollyae
| ?Microcebus jollyae | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Під загрозою зникнення (МСОП 3.1) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Примати (Primates) |
| Підряд: | Мокроносі (Strepsirhini) |
| Інфраряд: | Лемуровиді (Lemuriformes) |
| Надродина: | Лемури (Lemuroidea) |
| Родина: | Макієві (Cheirogaleidae) |
| Рід: | Microcebus |
| Вид: | M. jollyae |
| Біноміальна назва | |
| Microcebus jollyae Louis Jr., Coles, Andriantompohavana, Sommer, Engberg, Zaonarivelo, Mayor & Brenneman, 2006 | |
 Мапа поширення | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Microcebus jollyae |
 EOL: | 7239137 |
 ITIS: | 944033 |
 МСОП: | 136458 |
 NCBI: | 236275 |
Microcebus jollyae — вид лемуровидих приматів. Назва вшановує приматолога Елісон Джолі.
Опис
Це крихітні примати з довжиною тіла 9-10 см, довжиною хвоста 12 см і вагою близько 61 грамів. Їх хутро рівномірно забарвлене червоно-коричневим зверху, живіт і горло біло-сірий. Округла голова характеризується як усі Microcebus великими очима і великими вухами.
Середовище проживання
Знаходиться в південно-східному Мадагаскарі. Типова місцевість знаходиться на 71 м над рівнем моря. Житель південно-східних низинних, прибережних лісів.
Звички
Як і всі Microcebus, ймовірно, ведуть нічний спосіб життя і залишатися в основному на деревах. Вони, як правило, всеїдні, й в основному харчуються фруктами і комахами.
Загрози та охорона
Цей вид знаходиться під загрозою втрати і деградації середовища проживання від розширення сільського господарства, на додаток до полювання. Вид можна знайти в англ. Manombo Special Reserve.
Джерела
- Andriaholinirina, N. et al. (2014). «Microcebus jollyae». IUCN [Архівовано 19 червня 2015 у Wayback Machine.]