Moonchild

«Moonchild»
Пісня King Crimson Редагувати інформацію у Вікіданих
Випущено1969 Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрпопулярна музика Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
Автор слівPeter Sinfieldd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
КомпозиторMichael Gilesd[1], Роберт Фріпп[1], Грег Лейк[1] і Ian McDonaldd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

«Moonchild» — четверта композиція з дебютного альбому британського прогрок-гурту King Crimson In the Court of the Crimson King.

Після репетицій у 2013—2014 роках King Crimson у своєму 8-му складі вперше виконував пісню наживо 18 жовтня 2017 року в Остіні, штат Техас, через 48 років після її випуску в альбомі[2].

Написання

Перша частина композиції, «The Dream»[3], — це мелотронна балада, але через 2,5 хвилини вона змінюється вільною інструментальною імпровізацією («The Illusion») на гітарі, вібрафоні та ударних, яка триває до кінця пісні. Роберт Фріпп у цій частині грає фрагмент «The Surrey with the Fringe on Top» (з альбому Оклахома! Роджерса і Гаммерстайна). У реміксі альбому 2009 року Фріпп та його колега Стівен Вілсон відредагували композицію, видаливши близько 2,5 хвилини оригінальної імпровізації (той самий виконуваний Фріппом фрагмент). У цьому релізі оригінальну версію подано як бонус-трек.

У пісні ударник Майкл Джайлз виконує унікальну партію на тарілках[4], яке було високо оцінене музичними критиками й письменниками[5]. Пісню описали як «космічний джем»[5]. Джайлз описує радикальний «Moonchild» як

…можливість. Ми записали матеріал, який хотіли бачити в альбомі, тож подумали: чому б не записати щось, що не є джаз-імпровізацією, але водночас безструктурне? Щоб залишилися лише час і простір. З усіх видів мистецтва музика є найабстрактнішою: її не можна взяти в руки, потримати або повісити на стіну. Ми почали з цієї пісеньки, а потім просто полетіли в космос, у небуття — подивитися, що з цього вийде. Якби вийшла дурниця, ми б її не залишили. Я дивлюся на це з іншого боку: а що було б, якби ми цього не зробили?[6]

Майк Барнс (Mike Barnes) у своїй книзі «A New Day Yesterday» пише:

Про це рідко згадують, але чверть хронометражу In the Court of the Crimson King — це вільна імпровізація. <…> Пісню «Moonchild» згадували в тогочасних рецензіях хіба що побіжно, і пізніше про неї теж майже не писали. Складається враження, що деякі слухачі цей трек просто пропустили — як фанати «Бітлз» пропускали «Revolution 9», — але в певному споглядальному розумінні «Moonchild» була водночас чудово зіграним і найавантюрнішим треком зі створених тогочасними британськими рок-гуртами[7].

У 1988 році режисер Вінсент Галло використав композицію у своєму незалежному фільмі «Баффало-66»[8][9].

Учасники гурту

  • Роберт Фріпп — електрогітара
  • Іен Макдональд — мелотрон, вібрафон, дерев'яні духові
  • Грег Лейк — вокал
  • Майкл Джайлз — барабани, перкусія
  • Пітер Сінфілд — тексти пісень

Кавер-версії

  • Британський рок-гурт Doves використав мелодію пісні «Moonchild» для свого треку «M62 Song»[10].
  • Репер Mims використав семпли пісні у своєму треку «Doctor Doctor»[11].
  • У 1991 році інтерпретацію «Moonchild» зробив італійський психоделічний прогрок-гурт Twenty Four Hours на альбомі The Smell of The Rainy Air[12].

Література

  • Barker, David (2006). 33 1/3 Greatest Hits, Volume 1. Continuum International Publishing Group. ISBN 0826419038.
  • Everett, Walter (2008). The Foundations of Rock : From "Blue Suede Shoes" to "Suite: Judy Blue Eyes": From "Blue Suede Shoes" to "Suite: Judy Blue Eyes". Oxford University Press. ISBN 978-0199718702.
  • Macan, Edward (1997). Rocking the Classics: English Progressive Rock and the Counterculture. Oxford University Press. ISBN 0195098870.
  • Martin, Bill (1998). Listening to the Future: The Time of Progressive Rock, 1968-1978. Open Court Publishing. ISBN 081269368X.
  • Smith, Chris (2009). One Hundred One Albums that Changed Popular Music. Oxford University Press. ISBN 978-0195373714.

Примітки

  1. ↑ а б в г д ISWC Network
  2. ↑ King Crimson Setlist at Bass Concert Hall, Austin. setlist.fm (англ.). Процитовано 28 березня 2025.
  3. ↑ Smith, Chris (2009). One Hundred One Albums that Changed Popular Music. Oxford University Press. ISBN 978-0195373714
  4. ↑ Everett, Walter (2008). The Foundations of Rock: From «Blue Suede Shoes» to «Suite: Judy Blue Eyes»: From «Blue Suede Shoes» to «Suite: Judy Blue Eyes». Oxford University Press. ISBN 978-0199718702.
  5. ↑ а б Martin, Bill (1998). Listening to the Future: The Time of Progressive Rock, 1968—1978. Open Court Publishing. ISBN 081269368X.
  6. ↑ Barnes, Mike (2024). A New Day Yesterday: UK Progressive Rock & the 70s (2nd ed.). London: Omnibus Press. pp. 54–56. ISBN9781915841360.
  7. ↑ Barnes, Mike (2024). A New Day Yesterday: UK Progressive Rock & the 70s (2nd ed.). London: Omnibus Press. pp. 54–56. ISBN 9781915841360.
  8. ↑ things you didn’t know about vincent gallo’s buffalo ’66 (брит.). Процитовано 30 березня 2025.
  9. ↑ Moonchild/The Dream/The Illusion - King Crimson | AllMusic (англ.), процитовано 30 березня 2025
  10. ↑ Doves - Topic (30 квітня 2015). M62 Song. Процитовано 2 квітня 2025 — через YouTube.
  11. ↑ MiMS - Topic (30 квітня 2015). Doctor Doctor. Процитовано 2 квітня 2025 — через YouTube.
  12. ↑ Twenty Four Hours - The Smell Of The Rainy Air (англ.), 1991, процитовано 2 квітня 2025
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.