Oligosoma whitakeri
| ?Oligosoma whitakeri | |
|---|---|
![]() | |
| Охоронний статус | |
![]() Під загрозою зникнення (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Oligosoma |
| Вид: | O. whitakeri |
| Біноміальна назва | |
| Oligosoma whitakeri (Hardy, 1977) | |
![]() Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Cyclodina whitakeri | |
| Посилання | |
| Oligosoma whitakeri | |
| Oligosoma whitakeri | |
Oligosoma whitakeri — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Нової Зеландії. Вид названий на честь новозеландського герпетолога Ентоні Вітакера.
Поширення і екологія
Ophiomorus whitakeri поширені на островах Мідл і Кастл, розташованих біля узбережжя півострова Коромандел на Північному острові Нової Зеландії, а також на самому Північному острові, в районі затоки Пукеруа. Вони живуть на кам'янистих узбережжях, серед валунів і скель, на висоті до 100 м над рівнем моря. Часто ховаються в норах морських птахів. Ведуть присмерковий або нічний спосіб життя.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками, популяція Oligosoma whitakeri становить від 250 до 1000 особин. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих тварин.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Oligosoma whitakeri: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 16 листопада 2024
- ↑ Oligosoma whitakeri у Reptarium.cz Reptile Database


