Oliotius oligolepis

?Барбус оліголепіс
Самець
Самець
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Ядерні (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Підцарство:Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип:Хордові (Chordata)
Підтип:Черепні (Craniata)
Надклас:Щелепні (Gnathostomata)
Клас:Променепері (Actinopterygii)
Підклас:Новопері (Neopterygii)
Інфраклас:Костисті риби (Teleostei)
Надряд:Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд:Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина:Коропові (Cyprinidae)
Рід:Oliotius
Kottelat, 2013
Вид:Барбус оліголепіс
Біноміальна назва
Oliotius oligolepis
(Bleeker, 1853)
Синоніми
  • Capoeta oligolepis Bleeker, 1853
  • Barbus oligolepis (Bleeker, 1853)
  • Puntius oligolepis (Bleeker, 1853)
Посилання
Вікісховище:Puntius oligolepis
Віківиди:Oliotius oligolepis
EOL:203989
ITIS:640039
МСОП:91063698
NCBI:911168

Oliotius oligolepis (Барбус оліголепіс, острівний вусач, дрібнолусковий барбус) — маленька субтропічна прісноводна риба родини коропових, єдиний представник роду Oliotius. Вперше описана у 1853 році як Capoeta oligolepis. Відома також під назвами Barbus oligolepis, Puntius oligolepis.

Ендемік острова Суматра (південно-східна Азія). Назва ' oligolepis ' з давньогрецької мови — з маленькою лускою, дрібнолусковий.

Як акваріумна рибка зустрічається досить рідко. В Європу ці риби вперше були привезені у 1925 році, а на терени колишнього СРСР — 1937 р.

Поширення

Зустрічається на острові Суматра, в основному, у західній частині. Мешкає в тихих заплавах річок з повільною течією та озерах з густою рослинністю. Дно водойм, де живуть острівні вусачі, зазвичай вкрите товстим шаром мулу.

Опис риби

Тіло барбуса оліголепіса видовжене і стиснуте з боків, вкрите відносно великою лускою. Рот з одною парою вусиків. Основний тон забарвлення — жовтувато-коричневий, бронзовий. Лусочки на тілі рибки з чорною плямою у основи та з голубуватим відблиском. Забарвлення барбуса може мінятися залежно від умов утримання і при переляку (забарвлення рибок бліднішає, стає майже сірим). Самці менші та яскравіші за самок, спинний і хвостовий плавці жовті чи червонуваті, з темною облямівкою по зовнішньому краю. Самка блідіша за самця, плавники у неї майже прозорі і без облямівки. Рибки завдовжки до 5 см, зазвичай не перевищують 4 см. Тривалість життя в неволі близько 5 років.

Розмноження

Статева зрілість настає у віці 7–8-ми місяців. Самка відкладає до 200 ікринок. Ікра дозріває 2–3 доби, а ще через 3–4 дні мальки починають плавати та самостійно харчуватися. У віці 4-ьох місяців вже можливо розрізнити самця і самку.

Утримування та розмноження в акваріумах

Барбус оліголепіс миролюбна і трішки полохлива рибка. Утримувати її бажано групою з 5–10 особин. Любить ховатися по затемнених кутах і рідко виходить на яскраво освітлені місця. Тримається барбус оліголепіс у середньому і нижньому шарах води.

Акваріум може бути невеликим, але обов'язково з дрібним, добре обкатаним темним ґрунтом і приглушеним освітленням. У акваріумі повинні бути зарості рослин (зазвичай, по краях і біля задньої стінки), різні укриття (камені, корчі) і вільне місце для плавання.

Рибка всеїдна, підходить будь-який живий, рослинний чи комбінований корм, а також сухі корми. Корм повинен бути різноманітним. Їсть острівний вусач зовсім мало, тому корму треба давати небагато, але 2–3 рази на день.

Барбус оліголепіс любить стару воду, що добре відстоялася.

Параметри води:

  • Температура — 20–25 °C, при зниженні температури до 18 °C велика імовірність появи різних захворювань;
  • Твердість — від 5 до 15 dH;
  • Кислотність — pH 6.0–7.5.

Як Нерестовище використовують акваріум від 10 літрів з сепараторною сіткою на дні та пучками рослин з густим листям. Вода в нерестовищі повинна на 1/3 складатися із акваріумної води, 1/3 свіжої, відстояної і 1/3 дистильованої. Оптимальна температура — 25–27 °C. Рівень води в акваріумі — приблизно 15 см.[2]

Нерест парний або зграйний. Однак не варто відсаджувати на нерест великими зграйками, бо самці можуть влаштовувати бійки. Перед нерестом самців і самок розсаджують на 1–2 тижні і посилено годують. Нерест відбувається зранку після чого риб відсаджують і сам нерест контролюють, оскільки рибки мають звичку їсти доступну для них ікру буквально під час нересту. Повторні нерести відбуваються через 7–10 днів 5–6 разів за сезон.

Початковий корм для мальків: інфузорії та живий пил. Десь через 5 днів можна годувати наупліусом рачків, циклопів та дрібною дафнією.

Примітки

  1. ↑ Lumbantobing, D. (2021). Oliotius oligolepis. IUCN Red List of Threatened Species (англ.). 2021: e.T91063698A91063711. doi:10.2305/IUCN.UK.2021-1.RLTS.T91063698A91063711.en. Процитовано 22 вересня 2025.
  2. ↑ Цирлинг М.Б. Барбусы в аквариумах любителей и профессионалов. — М. : ООО «Аквариум-Принт», 2006. — С. 18.

Посилання

Література

  • Мариани М. Аквариумные рыбы. — М. : ООО «Издательство Астрель», 2004. — 512 с. — ISBN 5-271-07732-2.
  • Цирлинг М.Б. Барбусы в аквариумах любителей и профессионалов. — М. : ООО «Аквариум-Принт», 2006. — 32 с. — ISBN 5-98435-280-X.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.