PSR J1719-1438 b


PSR J1719-1438 b
Екзопланета Перелік екзопланет
Материнська зоря
ЗоряPSR J1719-1438
Сузір'яЗмія
Пряме піднесення(α)17г 19х 10с
Схилення(δ)−14° 38′ 01″
Відстань~3900 св.р
(~1200 пс)
Спектральний класПульсар
Маса(m)~1.4 M☉
Вік>12.5 109років
Елементи орбіти
Велика піввісь(a) 0.004 а.о.
Ексцентриситет орбіти (e)< 0.06
Орбітальний період(P) 0.090706293 діб
    (2.176951032 год)
Момент проходження
періастру		 (T0)2,455,235.51652439 JD
Фізичні характеристики планети
Маса(m)~1.02 MJ
(~330 M⊕)
Радіус(r)≤0.4 RJ
(≤4 R⊕)
Густина(ρ)≥23 кг/м3
Інформація про відкриття
Дата відкриття 25 серпня 2011
Відкривач(і) Matthew Bailes et al.
Спосіб відкриття час пульсара
Місце відкриття обсерваторія Паркса, Австралія
Статус відкриття підтверджений
Джерела
Енциклопедія
позасонячних планет		дані для PSR+1719-14b
SIMBADдані для PSR+1719-14b

PSR J1719-1438 b — екзопланета, яка знаходиться у сузір'ї Змії на орбіті навколо пульсара PSR J1719-1438. Була виявлена 25 серпня 2011 року. PSR J1719-1438 b складається повністю з вуглецю з високою щільністю, тобто з справжнього алмазу. Колись ця планета була зорею-білим карликом, але вона знаходилась близько до масивнішої зорі, і втратила 99 % своєї матерії, зберігши лише тверде вуглецеве ядро. Необхідна температура і тиск, що створюється силою гравітації, перетворили вуглець на алмаз. Це найщільніша відома планета, що перевищує майже в 20 разів щільність Юпітера (близько 23 разів більше щільності води).

Історія відкриття

Екзопланету PSR J1719-1438 b було відкрито 25 серпня 2011 року у процесі вивчення мілісекундного пульсара PSR J1719-1438, що обертається з періодом ~5,7 мс. Відкриття здійснила команда під керівництвом професора Метью Бейлза з Університету Свінбурна в Австралії[1]. Виявлення стало можливим завдяки методу таймінгу пульсара, що дозволяє фіксувати малі відхилення у часі надходження радіоімпульсів. Дані для аналізу було зібрано за допомогою декількох радіотелескопів, зокрема телескопа Паркса (Австралія), телескопа Ловелла (Велика Британія) та телескопів на Гаваях[2].

У ході обробки сигналів були виявлені періодичні варіації, які свідчили про наявність орбітального об’єкта – дуже щільної планети. За оцінками, вона мала масу, близьку до маси Юпітера, але вкрай малий радіус і надзвичайну густину — понад 20 г/см³[1]. Такі характеристики дали підставу вважати, що планета є залишком білого карлика, що втратив більшість своєї маси в процесі еволюції подвійної системи, і складається переважно з кристалізованого вуглецю — по суті, алмазу[3].

Примітки

  1. ↑ а б Bailes, M.; Bates, S. D.; Bhalerao, V.; Bhat, N. D. R.; Burgay, M.; Burke-Spolaor, S.; D’Amico, N.; Johnston, S.; Keith, M. J. (25 серпня 2011). Transformation of a Star into a Planet in a Millisecond Pulsar Binary. Science. 333 (6050): 1717—1720. arXiv:1108.5201. doi:10.1126/science.1208890. PMID 21868629.
  2. ↑ A planet made of diamond (англ.). Max Planck Institute for Radio Astronomy. 25 серпня 2011. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 22 травня 2025.
  3. ↑ Correa, Alfredo A.; Bonev, Stanimir A.; Galli, Giulia (2006). Carbon under extreme conditions: Phase boundaries and electronic properties from first-principles theory. PNAS. 103 (5): 1204—1208. doi:10.1073/pnas.0510489103. PMC 1345714. PMID 16432191.

Посилання

Див. також

  • WASP-12b, вуглецева планета
  • BPM 37093, вуглецева зоря
  • EF Ерідана, зоряна система з компактною зорею та деградованою колишньою зорею планетарної маси


This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.