Parvoscincus beyeri
| ?Parvoscincus beyeri | |
|---|---|
| Охоронний статус | |
 Уразливий (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Плазуни (Reptilia) |
| Ряд: | Лускаті (Squamata) |
| Інфраряд: | Сцинкоподібні (Scincomorpha) |
| Родина: | Сцинкові (Scincidae) |
| Рід: | Parvoscincus |
| Вид: | P. beyeri |
| Біноміальна назва | |
| Parvoscincus beyeri (Taylor, 1922) | |
| Синоніми | |
| Sphenomorphus beyeri | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Parvoscincus beyeri |
 Віківиди: | Parvoscincus beyeri |
 МСОП: | 169909 |
 NCBI: | 1434759 |
Parvoscincus beyeri — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Ендемік Філіппін. Вид названий на честь американського антрополога Генрі Отлі Беєра[3].
Опис
Сцинк Parvoscincus beyeri є дость великим представником свого роду, його довжина (без врахування хвоста) становить 73 мм. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована білими плямами, нижня частина тіла яскраво-золотисто-жовта.
Поширення і екологія
Parvoscincus beyeri є ендеміками гірського масиву Банахао на острові Лусон. Вони живуть у вологих тропічних лісах, серед опалого листя і гнилої деревини. Зустрічаються на висоті від 900 до 1600 м над рівнем моря.
Збереження
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Parvoscincus beyeri може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Parvoscincus beyeri: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 16 травня 2023
- ↑ Parvoscincus beyeri у Reptarium.cz Reptile Database
- ↑ Beolens B, Watkins M, Grayson M (2011). The Eponym Dictionary of Reptiles. Baltimore: Johns Hopkins University Press. xiii + 296 pp. ISBN 978-1-4214-0135-5. (Sphenomorphus beyeri, p. 24).