Peercoin

Peercoin
ТипЕлектронні гроші
Перший випуск2009
Версії0.8.5 (5 лютого 2020)[1]
Операційна системаWindows, Linux, Mac OS X
Мова програмуванняC++, Qt
ЛіцензіяMIT License
Репозиторійgithub.com/peercoin/peercoin
Вебсайтpeercoin.net

Peercoin (відома також як Peer-to-Peer Coin, PPCoin і PPC) — пірінгова платіжна система, створена в серпні 2012 року розробниками Скоттом Недалом і Санні Кінгом[2]. Використовує гібридну систему отримання нових peercoin — через доказ виконаної роботи (POW) або через підтвердження володіння (POS)[2][3][4]. Вона примітна тим, що стала першою криптовалютою, яка реалізувала механізм консенсусу proof-of-stake.[5] Використовує функцію SHA-256 як алгоритм хешування.

Технічна реалізація Peercoin має багато спільного з «Bitcoin»[6] Початковий код Peercoin поширюється під ліцензією MIT/X11.[7]

Особливістю Peercoin є відсутність жорсткого обмеження на обсяг емісії, але розрахована на те, щоб в кінцевому підсумку річний приріст становить приблизно 1 %.[8]

Історія

Peercoin ґрунтується на публікації від серпня 2012 року,[9] авторами якої зазначені Скотт Надал і Санні Кінг. Кінг – це псевдонім автора, який, крім Peercoin, також створив Primecoin.[10]

Транзакції

Структура блокчейну Peercoin аналогічна блокчейну Біткойна, використовується хешування SHA-256 та технологія PoW — новий блок додається, коли знайдено досить мале значення хешу. Середній час генерації нового блоку близько 10 хвилин.

Комісія за транзакцію запобігає спаму та спалюється (замість того щоб отримуватися майнером), що приносить користь мережі загалом.[11]

Транзакції в Peercoin є незворотними, тобто немає механізму повернути peercoin при помилці, шахрайстві, зміні намірів. Онлайн-сервіси дозволяють обміняти Peercoin на фіатні гроші, Bitcoin та інші криптовалюти[12].

Станом на грудень 2024 року статична винагорода за блок, створений за механізмом proof-of-stake, становила приблизно 1,4 PPC.[13]

Адреси

Платежі в мережі Peercoin виконується за адресами, заснованих на цифрових підписах. Вони являють собою рядки з 34 символів, які завжди починаються з латинської літери «P». Одному користувачеві можна створювати і використовувати необмежену кількість адрес.

Емісія

Нові peercoin можуть бути отримані двома різними способами: через майнінг або форжинг. Нові блоки формуються в середньому за 10 хвилин.

Форжінг винагороджує користувачів пропорційно монетам, які вони утримують (з розрахунку 1 % річних). У довгострокових планах поступове скорочення обсягу майнінгу і акцент на форжінг. Відмова від майнінгу може привести до збільшення винагороди від форжингу[14].

Сумарна кількість peercoin змінюється нелінійно. При збільшенні загальної кількості в 16 разів винагорода за нові блоки скорочується вдвічі. Обов'язкова комісія на користь системи за кожну транзакцію призводить до деякого зменшення швидкості збільшення кількості peercoin і може привести до його стабілізації.

Відмінні риси

Два типу емісії

Головною відмінною рисою Peercoin є те, що використовується гібридна система емісії — доказ володіння та доказ виконання роботи. Біткойн використовує тільки доказ виконання роботи. Використання доказу володіння не створює додаткове навантаження на процесор, що не призводить до значних додаткових витрат на електроенергію.

Комісія за транзакцію

Peercoin спроектований таким чином, що транзакційні збори знімаються на користь протоколу (в даний час 0,01 PPC / кілобайт). Плата за транзакцію фіксована на рівні протоколу і «знищується», а не переходить до створювача чергового блоку. Це знижує підсумкову емісію, служить для саморегулювання обсягу транзакцій і зменшення мережевого спаму.

Контрольні точки

Згідно з документом про Peercoin, використовується централізоване поширення інформації про контрольні точки блокчейну.

Примітки

  1. ↑ Release 0.8.5 — 2020.
  2. ↑ а б Peercoin News – AKA PPCoin or P2P Coin. CoinDesk. Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  3. ↑ Bradbury, Danny (7 листопада 2013). Third largest cryptocurrency peercoin moves into spotlight with Vault of Satoshi deal. CoinDesk. Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 23 лютого 2014.
  4. ↑ Zhao, Wenbing; Yang, Shunkun; Luo, Xiong; Zhou, Jiong (20 липня 2021). On PeerCoin Proof of Stake for Blockchain Consensus. Proceedings of the 2021 3rd International Conference on Blockchain Technology. ICBCT '21. New York, NY, USA: Association for Computing Machinery: 129—134. doi:10.1145/3460537.3460547. ISBN 978-1-4503-8962-4.
  5. ↑ Saleh, Fahad (15 лютого 2021). Jiang, Wei (ред.). Blockchain without Waste: Proof-of-Stake. The Review of Financial Studies (англ.). 34 (3): 1156—1190. doi:10.1093/rfs/hhaa075. ISSN 0893-9454.
  6. ↑ King, S. (2012). What is ppcoin?. www.github.com. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 13 жовтня 2017.
  7. ↑ King, S. (2012). PPCoin 0.3.0 BETA. www.github.com.[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. ↑ Minters Get Richer. Peercoin Blog (англ.). 16 травня 2021. Процитовано 18 лютого 2026.
  9. ↑ Locke, Benjamin (2025–03–13T11:31:17.203304–04:00). Peercoin: Defined & Explained. The Motley Fool (англ.). Процитовано 18 лютого 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  10. ↑ Popper, Nathaniel (25 листопада 2013). In Bitcoin's Orbit: Rival Virtual Currencies Vie for Acceptance. DealBook (англ.). Процитовано 18 лютого 2026.
  11. ↑ A Smarter Fee. Peercoin Blog (англ.). 14 березня 2021. Процитовано 18 лютого 2026.
  12. ↑ List of top cryptocurrencies: market cap, Vol. and Chg.%. Investing.com. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  13. ↑ Peercoinexplorer.net - Peercoin (PPC) charts. charts.peercoinexplorer.net. Процитовано 18 лютого 2026.
  14. ↑ Peercoin. Peercoin. peercoin.net. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
This article is issued from Вікіпедія. The text is available under Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 unless otherwise noted. Additional terms may apply for the media files.