Perimyotis subflavus
| Perimyotis subflavus | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Триба: | Perimyotini |
| Рід: | Perimyotis Menu, 1984 |
| Вид: | P. subflavus
|
| Біноміальна назва | |
| Perimyotis subflavus (F. Cuvier, 1832)
| |
| |
| ареал позначено жовтим | |
| Синоніми | |
|
Pipistrellus subflavus | |
Perimyotis subflavus (триколірний нетопир) — вид рукокрилих ссавців із родини лиликових. Етимологія: лат. sub — «дещо», лат. flavus — «жовтий».
Середовище проживання
Країни проживання: Беліз, Канада, Гватемала, Гондурас, Мексика, США. Вид можна знайти у відкритих лісах на невеликій відстані від води, а також над водою. Вони зазвичай не знаходяться у відкритому полі або глибоких лісах. Спочивають у тріщинах скель, печерах, будівлях і листі дерев влітку. Вони зимують поодинці або невеликими групами в печерах, шахтах і глибоких тріщинах при температурі від 4 до 10 °C, і вони зазвичай повертаються до того ж місця сплячку через рік.
Відтворення
Коли прокидаються від зимової сплячки, самиці утворюють колонії материнства з не більше ніж 20 самиць. Від одного до двох нетопирят народжується в червні, кожен важить близько 20 % від ваги матері. Вони швидко ростуть, мають можливість літати протягом 14-21 днів і відлучаються від годування молоком за 4 тижні. Ці кажани харчуються дрібними комахами. Тривалість життя в дикій природі 4—8 років. Відомий рекорд P. subflavus становить 14,8 років (1991).
Морфологія
Забарвлення червонувате, жовтувате і коричнювате. Передпліччя від оранжевого до червоного, мембрани чорні. Дорослі важать від 4 до 10 г і довжина передпліччя від 30 до 35 мм.
| Зубна формула |
|---|
| I 2 C 1 P 2 M 3 |
| 'I 3 C 1 P 2 M 3 |
Генетика
Диплоїдне число хромосом, 2n=30, фундаментальне число, FN=56. Аутосоми складаються з великих і середніх метацентричних і субметацентричних пар і 4 малих субметацентричних пар. X-хромосома середня субметацентрична, Y-хромосома мала й акроцентрична.
Посилання
- Arroyo-Cabrales, J., Miller, B., Reid, F., Cuarón, A.D. & de Grammont, P.C. 2008. Pipistrellus subflavus. In: IUCN 2012 [Архівовано 11 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- Marty S. Fujita and Thomas H. Kunz Pipistrellus subflavus. Mammalian Species N. 228, P. 1-6


